Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#82 Тут творці культурних цінностей не спроваджувалися до в'язниць і таборів <g/> , не вистрілювалися <g/> , вони мали свободу вибору — співати в тон зі своїми потенціяльними споживачами <g/> , пристосовуватися до їхніх невибагливих смаків або животіти в нетрях розпаношеного комерціялізму і панівного несмаку <g/> , — поки не перетривають вони років невідомости й не проб'ються на вершину визнання від істеблішменту <g/> . </p>
doc#82 прориву одного автора — мене — з Заходу — до нового <g/> , іншого читача — зі Сходу <g/> . П'ятдесят років вони <g/> , цей автор і ці читачі <g/> , існували в різних
doc#82 А я тільки хотів вибрати дещо <g/> , що допомогло б людям українотеренним краще й легше зрозуміти людину <g/> , що <g/> , певна річ <g/> , вийшла зі Сходу <g/> , але чогось там навчилася <g/> , якось там змінилася на Заході <g/> .
doc#82 Як писав Аркадій Аюбченко <g/> , — ніби до тих <g/> , що навпомацки бредуть зі Сходу в західньому напрямі <g/> , — добра вам путь <g/> , ішовши <g/> .
doc#84 Мій друг-неоклясик ( <g/> він живе разом зі мною на острові <g/> ) закінчував нову редакцію свого старого оповідання <g/> , доводячи його до найбільшої вивершености <g/> .
doc#84 тих сміливців болотом <g/> , скільки стане снаги <g/> . </p><p> ( <g/> А втім <g/> , ще Платон пропонував зі своєї держави поетів виключити <g/> . І Борис Пастернак писав уже в наші дні <g/> : «
doc#84 Ми бачили це на прикладі « <g/> вісниківства <g/> » <g/> : зі способу боротьби з провінційністю воно хоч-не-хоч стало перетворюватися на осередок провінційности <g/> , що існувала перед ним <g/> .
doc#84 Зв'язок зі своєю епохою означає не рабство <g/> , а суверенність мистця <g/> .
doc#84 Він провадив переговори зі словацьким начальством <g/> .
doc#84 Хай гудуть з Заходу і зі Сходу <g/> .
doc#86 Потрібний він тільки для того <g/> , щоб промовити до тих критиків і популяризаторів <g/> , хто зі зрозумілого бажання зробити дорогих їхньому серцю письменників 20-х років прийнятними <g/> , вільно чи невільно починає пристосовувати їх до стилю й рівня учасників перегонів у позірному патріотизмі <g/> .
doc#88 Наука розвивалася згідно з пляном <g/> , догоджаючи режимові зі страху і з переконання <g/> .
doc#88 Цього року вистачить цитати зі Сталіна і трьох речень проти « <g/> буржуазних націоналістів <g/> » <g/> .
doc#89 Дюма не раз мав процеси зі своїми співробітниками <g/> .
doc#89 неї додатком <g/> . </p><p> А треба це зробити <g/> , бо хоч зелені світла вимкнені для літераторів зі шляху до Воркута <g/> , Башкири й тогосвіття <g/> , хоч наглядова критика тепер вдяглася в оксамитні
doc#90 , де Гончар показує контраст між звичайними вояками <g/> , брудними <g/> , обдертими <g/> , роззутими <g/> , зі зброєю найрізноманітніших Гатунків <g/> , мовляв <g/> , трофейною <g/> , — і генералом <g/> : « <g/> Хома з
doc#92 Я не знав тоді <g/> , як багато зі своїх попередніх <g/> , празьких поглядів Якобсон зревізував в Америці і що він був на шляху до цілковитого їх перегляду й заперечення <g/> . </p>
doc#92 Поступово я знайомився зі своїми старшими — не віком <g/> , посадою <g/> , — я був лектор <g/> , вони мали « <g/> справжні <g/> » курси <g/> .
doc#92 Його кар'єра починалася була дуже успішно — він був добрий учений <g/> , не гірший у суспільно-товариському житті <g/> , зі своєчасним дотепом <g/> , з умінням вставити словечко в тому <g/> , що зветься small talk — і завжди до речі <g/> , не без дози цинізму в життьовій практиці і в розмові <g/> .
doc#92 Це могло бути одним зі стимулів до запрошення Чижевського <g/> , це напевне спонукало його запросити мене <g/> .