Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 становищі важко було триматися оподалік від смороду <g/> , і виграш був на боці малих людців <g/> .
doc#81 . Тоді було їй коло 33 років <g/> , вона мала двох синів від двох чоловіків <g/> . Старший Лесь від Ткаля <g/> ,
doc#81 двох синів від двох чоловіків <g/> . Старший Лесь від Ткаля <g/> , молодший Олежка від Левка Ковальова <g/> ,
doc#81 , ці дві речі <g/> , в них ніби вся моя біографія <g/> , від народження <g/> , через поневіряння в воєнній і
doc#81 клюбі 1943 року найкраще з почутого походило від трьох таких різних осіб — Шлемкевича <g/> ,
doc#82 річ <g/> , ми не шукали ізоляції від свого народу <g/> , від його культури й долі <g/> . Ми тільки не могли й не
doc#82 матері Україні <g/> » <g/> . Я мало не відсахнувся від тексту <g/> . « <g/> На ниві <g/> » <g/> , народницький штамп <g/> ,
doc#84 виховували індивідуально <g/> . Шевченко тікав від своїх учителів <g/> . Як би високо не стояло масове
doc#84 вражень слухачів думку <g/> , що нічого кращого від цього ансамблю він у своєму житті ще не чув і не
doc#84 наміри і про систему фразеології <g/> ) різниться від большевизму <g/> ? Бажаючи створити українську
doc#84 « <g/> добра безумного <g/> » — це не формула добра оподаль від епохи <g/> , це формула добра всупереч епосі
doc#84 розв'язується у відмінному варіянті залежно від живої <g/> , невмирущої спадщини національних
doc#85 заперечується тут тому <g/> , що людство від цього не стало щасливіше <g/> , не стало краще жити <g/> .
doc#86 хоч трохи глибокого коріння в далеких від літератури середовищах <g/> . </p><p> Ми любимо леґенди і
doc#89 й знищити <g/> . Але не виходить <g/> . Тож відвернімось від неї <g/> . Наша література — висока й справжня <g/> . А та —
doc#91 цього явища — і чергова втрата — ізоляція від літератур Заходу <g/> . Захід пройшов етап зухвалих
doc#92 сербо-хорватських справ <g/> . Рангом він був вищий від Л. <g/> , бо з трьох рангів професури в американських
doc#92 , а якось бігли вгору і не простягалися від краю ока до другого краю <g/> , а йшли від перенісся і
doc#92 була брутальна поза всякі межі пристойности <g/> ; від початку до кінця погромна <g/> , вона не залишала
doc#92 кінця погромна <g/> , вона не залишала живого місця від книжки Поповіча <g/> . Я був здивований і вражений <g/> ,