Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#89 гра <g/> . Критик говорить читачеві <g/> : « <g/> Я не писатиму про себе <g/> . Ані словечка <g/> . Мене нема <g/> » <g/> .
doc#90 до війни у нас були парфуми " <g/> Альпійський луг <g/> " <g/> . Я їх одного разу подарував Лілі на іменини <g/> » <g/> </p>
doc#91 сторінці книжки <g/> . Там написано <g/> : тираж 50 000. Я згадую двадцяті роки <g/> , що їх ми звемо <g/> , і не зовсім
doc#91 для сучасної американської драматургії ( <g/> Я люблю Чехова <g/> , але все добре в свій час і в міру <g/> ! <g/> ) <g/> .
doc#92 … Я не уявляв собі <g/> , як можна в такому жити <g/> . Я доходив відчаю <g/> . Але щось краще переходило за
doc#92 . Студентів було мало <g/> , вони ще не поз'їздилися <g/> . Я приглядався й до них <g/> . Які вони <g/> ? Чи такі <g/> , як в
doc#92 широка рекляма Якобсона в Гарварді <g/> . Я оповім далі дещо про те <g/> , як вона діяла <g/> . Вона
doc#92 проти граматики і багато проти стилістики <g/> . Я почував себе відповідальним за — фактично
doc#92 ) <g/> , — це була тоді справа важка <g/> . Я бібліографії не провадив <g/> , бо не надавав
doc#92 Росії <g/> , але й там вона <g/> , здається <g/> , зменшується <g/> » <g/> . </p><p> Я не просив його писати ці листи <g/> , але він написав і
doc#92 й противитися було неможливо й недоречно <g/> . </p><p> Я написав — для себе — аналізу всіх закидів <g/> , що їх
doc#92 , що їх висунули проти моєї книжки рецензенти <g/> . Я зробив це в суто науковому тоні й стилі <g/> , без
doc#92 в цій кампанії була справді подиву гідна <g/> . Я обмежуся тут на кількох більш-менш випадкових
doc#92 його поінформували <g/> , що я « <g/> чорна вівця <g/> » <g/> . Я ніколи не дочекався від нього другого телефона
doc#92 до нього звернулися по мою характеристику <g/> . </p><p> Я міг би наводити подібні приклади без кінця <g/> .
doc#92 становить ганьбу для цього університету <g/> . Я цілком ( <g/> awfully <g/> ) певний <g/> , що роками я був
doc#97 на такий фільм цілий <g/> , увесь уповільнений <g/> ? Я — напевно ні <g/> . </p><p> Але будьмо справедливі <g/> :
doc#98 . Чи помилка пам'яти <g/> ? Чи казенної біографії <g/> ? Я схильний вірити першій <g/> . Схильний вірити собі <g/> .
doc#100 » <g/> , в нас просто немає змоги <g/> , тобто авторів <g/> . Я не одважуся сказати <g/> , що в Україні є людина (
doc#100 очевидного стану всього суспільства тут <g/> . Я <g/> , відверто кажучи <g/> , навіть побоююся <g/> , що задум