Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Наприклад <g/> , речення Я студіював цілком можливе і без об'єкта <g/> , тут бо наголошений сам процес <g/> ; але речення Я простудіював конче вимагає додати <g/> , що саме я простудіював <g/> . </p>
doc#98 Я схильний вірити першій <g/> .
doc#81 Я схильний радше до другого тлумачення <g/> .
doc#81 Я таки мусів за всяку ціну поїхати до Львова <g/> , побачити столицю українського П'ємонту <g/> , ще не остаточно зрадянізоване місто <g/> .
doc#30 Я там провів два з половиною роки і сумніваюся в мудрості свого виїзду3 ( <g/> тут я наближаюся до неборачих позицій <g/> ) <g/> .
doc#4 , — </p><p> ( <g/> « <g/> Перед відходом <g/> » <g/> ) </p><p> що вона більше не пише <g/> , як у « <g/> старих <g/> » поезіях <g/> : </p><p> Я твердо вірю <g/> , Боже мій <g/> , </p><p> лише святий вогонь-ненависть </p><p> пірве з кайданів нарід мій </p><p> і поведе його до слави <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Сповідь <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> або <g/> : </p><p> І затремтить рука злодійська <g/> , </p><p> здригнеться Київська земля </p><p> і понесе сто тисяч війська </p><p> під стіни білого Кремля <g/> . </p>
doc#62 - Я теж його люблю за оригінальність і якусь культурність його творчости <g/> , але чуття і йому брак <g/> .
doc#81 <p> Я тоді був досить хоровитий <g/> , мені докучав систематичний розлад травлення <g/> , називаний офіційно колітом <g/> , а водночас я мав початок туберкульози в одній з легень <g/> , а в тогочасній радянській медицині вірили <g/> , що від коліту найкраще виліковують мінеральні води й грязьові ванни в Єссентуках на Північному Кавказі <g/> , а проти туберкульози в ранній стадії допомагає їсти велику кількість щойно зрізаного винограду <g/> , а для цього треба було їхати на південний берег Криму <g/> .
doc#81 Я тоді дістав завдання укласти граматику для п'ятої-сьомої кляси і погодився на це <g/> .
doc#81 Я трохи побоювався <g/> , що село збіжиться дивитися на нас <g/> , як на диких звірів <g/> , але цього не сталося <g/> .
doc#40 » А я кажу <g/> : « <g/> Я тут <g/> !
doc#72 Я тут ніби щось значу <g/> , а ніби нічого <g/> » ( <g/> Мушинка 131 <g/> ) <g/> .
doc#100 Я тільки за гегелівським городничим — хай благословить Вас Бог <g/> , а я не винен <g/> … </p>
doc#81 Я ховався в українській громаді <g/> , і це рятувало <g/> ; тьотю Марусю з родиною вивезли зорганізовано німці <g/> , за них дбали <g/> , з Харкова їх привезено до зовсім тоді безпечного Ліцманштадту <g/> , як тоді німці переназвали польську Лудзь <g/> , а звідти їх переселено до німецького села в південно-західному кутку Німеччини <g/> .
doc#2 Я хочу подивитися на поезію Лятуринської з перспективи часу <g/> .
doc#92 Я цілком ( <g/> awfully <g/> ) певний <g/> , що роками я був обдурений ( <g/> bluffed <g/> ) цією людиною <g/> , яку на підставі фальшивих відомостей <g/> , що він дав був мені <g/> , я підтримував у його запрошенні спершу до Гарварду <g/> , а потім до Колюмбії <g/> .
doc#81 Я чув від нього <g/> , що його навіть « <g/> обговорювали <g/> » на партгрупі <g/> .
doc#9 ) <g/> , публіка — скандал ( <g/> « <g/> Я чую гірш публіку і ганьбу <g/> » — 157 <g/> ) <g/> , учта ( <g/> « <g/> Утіхи пишних учт <g/> » — 109 <g/> ; Грін <g/> .
doc#81 Я щасливо опинився в цьому колі нечисленних вибраних пізніше <g/> , в мій другий приїзд до Львова <g/> , 1943 року <g/> , але початки віри <g/> , довір'я й любови між нами були покладені ще тоді <g/> .
doc#81 Я ще не знав <g/> , якого дня це буде <g/> , але день шостого лютого 1943 року <g/> , день прощання наближався неухильно <g/> . </p>