Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 На третьому році війни німці нарешті зодягли своїх салдатів як годиться для « <g/> російської зими <g/> » <g/> .
doc#81 На тендері було холодно <g/> , вугілля перекочувалося й вислизало з-під наших тіл <g/> , треба було триматися руками за борт тендера <g/> , руки коцюбіли й боліли <g/> .
doc#81 На весні 1944 року я покидав Львів з глибокою закоханістю <g/> , але не з знанням <g/> .
doc#81 <p> На чолі комісії стояв адвокат ( <g/> пан меценас <g/> ) Голубовський <g/> .
doc#81 <p> На свій превеликий сором не можу пригадати прізвища моїх солотвинських господарів <g/> .
doc#84 На базарах росли кіоски <g/> .
doc#84 формула сліпого і невблаганного функціонерства <g/> . </p><p> Другий струмінь міркувань <g/> : для чого ставити поруч « <g/> На чужині <g/> » і « <g/> Німеччина <g/> » <g/> ? Хіба не досить було б другого <g/> ? Хіба
doc#84 Так <g/> , не виключено <g/> , що всі ці речі ховаються в короткій і нелогічній формулі « <g/> На чужині <g/> .
doc#84 На стежку злетіла пташка <g/> .
doc#84 Коцюбинський в оповіданні « <g/> На острові <g/> » пише <g/> , як надував вітер <g/> , безпардонний морський заводіяка <g/> , білі занавіски — і йому <g/> , письменникові <g/> , здавалося <g/> , що вся кімната <g/> , весь готель <g/> , увесь острів — великий пароплав <g/> , який пливе голубінню моря <g/> .
doc#84 На конгресі мистців нам проповідують <g/> , що « <g/> виконавці мусять достосовуватися до публіки <g/> » <g/> .
doc#84 На підлозі <g/> , пощербленій уламками бомб <g/> , калюжі <g/> .
doc#84 На тисячі ренегатів припадають десятки тисяч непоборних <g/> .
doc#86 можна говорити про початок відкриття українського письменства 20-х років <g/> , бодай поза межами УСРР <g/> ? </p><p> На жаль <g/> , таке припущення було б передчасним <g/> , ба просто хибним <g/> . Авторитетні книгопродавці твердять
doc#88 На вулиці за своїм вікном ви бачите опухлі останки <g/> , але водночас мусите розповідати про веселе <g/> , заможне життя <g/> .
doc#90 На мить Черниш загледів Сагайду <g/> , що майнув у розпанаханій гімнастерці <g/> , з оголеними волохатими грудьми <g/> , налитими кров'ю очима <g/> .
doc#91 На тлі цих фактів це небагато виростає до вельми симптоматичного значення <g/> .
doc#91 « <g/> На зло надменному соседу <g/> » Україна твердо стала на березі Чорного моря <g/> .
doc#92 ще менше їм <g/> , бо ж славістами вони ні з якого боку не були <g/> . </p><p> На одному прийнятті трапився комічний епізод <g/> . Воно було на честь Райзінґера <g/> , ніякого не науковця
doc#92 знати про його монолог обурення <g/> . І Л. напевне не знав про цей подарунок <g/> . </p><p> На другому році мого перебування в Гарварді мені стало ясно <g/> , що лишитися там на дальші