Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 зі спущеними боками й зав'язана на підборідді <g/> . На третьому році війни німці нарешті зодягли
doc#81 mкlйe <g/> . </p><p> Наші малі й старі їхали спокійно й тепло <g/> . На тендері було холодно <g/> , вугілля перекочувалося
doc#81 , де декорації мали ролю зовсім другорядну <g/> . На весні 1944 року я покидав Львів з глибокою
doc#81 ( <g/> або творення <g/> ) українських відповідників <g/> . </p><p> На чолі комісії стояв адвокат ( <g/> пан меценас <g/> )
doc#81 УЦК могли вести хіба до в'язниці й страти <g/> . </p><p> На свій превеликий сором не можу пригадати
doc#84 недобитки приватно-торговельної кляси <g/> . На базарах росли кіоски <g/> . Сало коштувало 1000
doc#84 струмінь міркувань <g/> : для чого ставити поруч « <g/> На чужині <g/> » і « <g/> Німеччина <g/> » <g/> ? Хіба не досить було б
doc#84 ховаються в короткій і нелогічній формулі « <g/> На чужині <g/> . Німеччина <g/> » <g/> . </p><p> Над моїм вухом на тонку
doc#84 кут <g/> . Фрази явно бракувало <g/> . </p><p> І тут сталося чудо <g/> . На стежку злетіла пташка <g/> . Бог її знає <g/> , як її звати <g/> .
doc#84 signum temporis <g/> . Коцюбинський в оповіданні « <g/> На острові <g/> » пише <g/> , як надував вітер <g/> , безпардонний
doc#84 тільки нашим ворогам ( <g/> хіба згадувати яким <g/> ? <g/> ) » <g/> . На конгресі мистців нам проповідують <g/> , що «
doc#84 частково вкритий дошками <g/> ; частково — небо <g/> . На підлозі <g/> , пощербленій уламками бомб <g/> , калюжі <g/> .
doc#84 . Душу українця продовбати тяжче <g/> , ніж камінь <g/> . На тисячі ренегатів припадають десятки тисяч
doc#86 20-х років <g/> , бодай поза межами УСРР <g/> ? </p><p> На жаль <g/> , таке припущення було б передчасним <g/> , ба
doc#88 ( <g/> Новоград-Волинському <g/> ) напрямку <g/> » <g/> . На вулиці за своїм вікном ви бачите опухлі останки
doc#90 і намагався вхопитися за фалду френча <g/> . На мить Черниш загледів Сагайду <g/> , що майнув у
doc#91 , у творі автора <g/> , народженого після революції <g/> . На тлі цих фактів це небагато виростає до вельми
doc#91 її <g/> . Сьогодні вона — поза дискусією <g/> . « <g/> На зло надменному соседу <g/> » Україна твердо стала на
doc#92 їм <g/> , бо ж славістами вони ні з якого боку не були <g/> . </p><p> На одному прийнятті трапився комічний епізод <g/> .
doc#92 . І Л. напевне не знав про цей подарунок <g/> . </p><p> На другому році мого перебування в Гарварді мені