This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 | про « <g/> велику трійку <g/> » <g/> , а потім заснув на канапі <g/> . | Ми | тоді обмінялися з В. кількома критичними |
doc#81 | на піших прогулянках <g/> , був вивезений з України <g/> . | Ми | тоді поняття не мали про прийняття великих груп |
doc#72 | деклярація <g/> , в якій між іншим сказано <g/> : </p><p> | Ми | тут <g/> , на Україні <g/> , почуваємо себе тільки часткою |
doc#4 | перерви поетка справді не написала нічого <g/> . | Ми | тут маємо справу не з її архівом <g/> , а зі збіркою <g/> , як |
doc#59 | віра <g/> , екстаза <g/> , самозречення <g/> , саможертва <g/> . « <g/> | Ми | тільки для нищення <g/> » <g/> , — каже Ірин <g/> . Нам не слід |
doc#98 | , я не бачу причин перекреслити це гасло <g/> . | Ми | хворі на ті самі хвороби <g/> . Де хвороба |
doc#81 | , часом досить пологі <g/> , часом стрімкі <g/> . | Ми | ходили <g/> , неспішною ходою <g/> , вздовж тих схилів <g/> , |
doc#85 | рядів — бо вона не витримує критики фактами <g/> . | Ми | хотіли б висунути концепцію безконечного |
doc#38 | стилі літератури й виливатися в стилі життя <g/> . | Ми | хотіли б паралель з історії мистецтва <g/> , з |
doc#82 | бік — тоді фронту <g/> , потім кордону чи кордонів <g/> . | Ми | хотіли й шукали цього <g/> , йдучи через труднощі <g/> , |
doc#37 | людина зі східняків <g/> , з галичан чи з « <g/> пражан <g/> » <g/> . | Ми | хотіли національної єдности <g/> , і ми були певні <g/> , |
doc#89 | » <g/> : « <g/> У неї спущені додолу очі й затиснені губи <g/> . | Ми | хоч бідні <g/> , але чесні <g/> » <g/> . </p><p> І ще згадуються « |
doc#98 | . <g/> ) Зовсім <g/> , як та Маланка в Коцюбинського <g/> : « <g/> | Ми | хоч бідні <g/> , але чесні <g/> . Хоч живемо з пучок <g/> , а проте |
doc#36 | творах передано епітетом Божий <g/> , святий <g/> . | Ми | читаємо про мир Божий <g/> , Божу красу <g/> , Божу церков <g/> , |
doc#67 | чимраз більше конкретними деталями <g/> . | Ми | читаємо про ржавий пісок <g/> , ми чуємо <g/> , як пісок |
doc#81 | сільської дівчини в повному цвіту <g/> … | Ми | щасливі <g/> . </p><p> Але ніщо не вічне <g/> , а особливо щастя <g/> . |
doc#20 | сільської молодиці в повному цвіту <g/> … | Ми | щасливі <g/> . </p><p> Оповім іншим разом про безнадійний |
doc#40 | ( <g/> Тул <g/> . <g/> ) — назустріч — прислівник <g/> , але в реченні « <g/> | Ми | щастю назустріч виходим <g/> » ( <g/> Фом <g/> . <g/> ) це слово вже |
doc#20 | , редактор « <g/> Вістей <g/> » <g/> , не пустив статтю до друку <g/> . | Ми | ще не знали <g/> , але він уже знав <g/> , що ЦК партії |
doc#81 | . Таран ( <g/> редактор <g/> ) не пустив статтю до друку <g/> . | Ми | ще не знали <g/> , але він уже знав <g/> , що ЦК партії |