Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 » </p><p> І от <g/> , нарешті <g/> , остання серія памфлетів Хвильового <g/> , — « <g/> пролітфронтівська трилогія <g/> » <g/> .
doc#9 Спочатку запеклий прихильник і навіть апологет Галичини ( <g/> « <g/> Я так набрид навіть своїм найближчим приятелям своїми непрестанними розмовами про Галичину <g/> , що мене прозвали Михаїл Галицький <g/> »2 <g/> , — згадував він про ці часи <g/> ) <g/> , він потім <g/> , побувавши в Галичині <g/> , різко змінює своє ставлення до Галичини взагалі <g/> : « <g/> Галичина така <g/> , як вона є <g/> , не може нам послужити ні до чого <g/> , а сама мусить бути перше зреформована <g/> »3. І <g/> , видимо <g/> , виявляючи цим приховано своє глибоке невдоволення галичанами <g/> , залюбки Цитує лайливу характеристику їх <g/> , нібито одержану ним у листі від одного українця <g/> : « <g/> Господи <g/> !
doc#9 У галичан є чимало гарних форм <g/> , яких нам не стає — чому ж з них не скористуватися <g/> »3. І <g/> , остаточно ставлячи всі крапки над і <g/> , Б. Грінченко так формулює тепер свій мовний ідеал <g/> : « <g/> Мова тоді тільки буде і найкращою і найзрозумілішою <g/> , коли в основі її буде народна мова наддніпрянської України з потрібними додатками з народної мови буковинців та галичан <g/> »4. </p><p> Таким чином <g/> , тепер Б. Грінченко визнає і доконечність галицької пайки в літературній мові <g/> , а отже <g/> , діялектну многоосновність літературної мови <g/> , і участь у літературній мові штучно створюваного елементу ( <g/> складені в народному дусі слова <g/> ) <g/> , обстоюючи тільки чистоту мови від чужомовних впливів і домішок <g/> .
doc#81 <p> Такими в око вкарбувались <g/> : </p><p> Упертість мовчазна <g/> , не галас </p><p> І не сміх <g/> . </p>
doc#19 Вона <g/> , </p><p> Пробившися на Божий світ </p><p> Через цензури тяжкий гніт </p><p> І всякі інші перешкоди <g/> , </p><p> Живить в неволі впалий дух </p><p> Усіх прихильників народу <g/> . </p>
doc#16 « <g/> Комунізмові <g/> » як формі російського шовінізму воно протиставило український шовінізм <g/> ; нетерпимості — нетерпимість <g/> ; замкненій змовницькій партійності — замкнену змовницьку партійність <g/> ; теророві — терор <g/> ; пантеонові большевицьких « <g/> святих <g/> » — пантеон так само вузько дібраних своїх святих <g/> ; нечесності й підступності — нечесність і підступність <g/> ; демагогії — демагогію <g/> ; диктатурі — диктатуру і т. д. і т. д. І так воно стало большєвизмові « <g/> братом-ворогом <g/> , подібним у своїй ненависті <g/> » <g/> . </p>
doc#28 3 цієї таємничости і неокреслености випливає широке вживання неозначених займенників <g/> : « <g/> хтось не зводив жовтого зору <g/> » ( <g/> « <g/> Він тікав <g/> » <g/> ) <g/> , « <g/> якісь потвори кудись зникають <g/> » ( <g/> « <g/> Гризи залізо <g/> » <g/> ) <g/> , « <g/> чиїсь таємні тіні Годинник виклика <g/> » ( <g/> « <g/> Коли затихнуть <g/> » <g/> ) <g/> , сонце хмари « <g/> кудись жене <g/> » ( <g/> « <g/> А я живу <g/> » <g/> ) <g/> , серце бажає « <g/> якоїсь невідомої зорі <g/> » ( <g/> « <g/> Синіє сніг <g/> » <g/> ) і т. д. і т. д. І крайнє завершення цієї таємничости й не- збагненности світу – коли поет будує свої поезії на прямому запереченні того <g/> , що він нібито бачить <g/> : </p><p> Не смуги злотосизі <g/> , </p><p> Не в сутінках височінь <g/> , – </p><p> так він подає пейзаж <g/> .
doc#99 Надто римське II — це ж тільки двічі І <g/> , комбінація І + І <g/> , двох однакових одиниць <g/> , якісно не відмінних <g/> . </p>
doc#36 <p> Завдання ускладнене ще й тим <g/> , що за життя І е в Російській імперії твори Шевченка друкувалися з великими цензурними купюрами <g/> .
doc#54 <p> А що стиль цей старомодний <g/> , можна легко переконатися хоч би з наявности таких традиційних ходів-узагальнень <g/> , як от <g/> , приміром <g/> , — </p><p> Щасливий <g/> , хто з дороги не звертав </p><p> І не сидів у затишку в час бурі <g/> , — </p><p> Та жалюгідні душі ті понурі <g/> , </p><p> Яких в негоду острах обгортав <g/> !
doc#40 ВСТАВНІ СЛОВА </p><p> § 66. ЗНАЧЕННЯ І ВЖИВАННЯ ПРИСЛІВНИКА </p><p> Як і прикметник <g/> , прислівник показує ознаки поза часом і способом <g/> ; тільки тоді <g/> , як прикметник показує ознаки предметів <g/> , прислівник показує ознаки ознак <g/> , стосуючися звичайно в реченні не до іменників <g/> , а до прикметників або дієслів <g/> .
doc#65 <p> 2. КІРОВА <g/> , 4 </p><p> КІЛЬКА УВАГ ПРО МОВУ <g/> , МОВОЗНАВСТВО І </p><p> " <g/> МОВОЗНАВСТВО <g/> " <g/> , ПРО ПЕРЕРУБАНУ НАВПІЛ ДИТИНУ <g/> , ПРО </p><p> ГРАЧІВ НА ФЛЕЙТІ І ЛИЦАРІВ ЄРИЖКИ <g/> , ПРО СЕБЕ І СВОЇХ </p><p> КОЛЕГ І " <g/> КОЛЕГ <g/> " ТА ІНШІ РЕЧІ </p><p> Десь два роки тому я написав огляд другого річника журналу “ <g/> Мовознавство <g/> ” <g/> , видаваного <g/> , як говориться на ти тульній сторінці <g/> , Відділом літератури <g/> , мови і мистецтвознавства АН УРСР <g/> .
doc#76 Нема слова і в таємному звіті Уварова Миколі І <g/> , 1832 <g/> , де читаємо тільки <g/> : « <g/> …
doc#65 <p> 2. КІРОВА <g/> , 4 </p><p> КІЛЬКА УВАГ ПРО МОВУ <g/> , МОВОЗНАВСТВО І </p><p> " <g/> МОВОЗНАВСТВО <g/> " <g/> , ПРО ПЕРЕРУБАНУ НАВПІЛ ДИТИНУ <g/> , ПРО </p><p> ГРАЧІВ НА ФЛЕЙТІ І ЛИЦАРІВ ЄРИЖКИ <g/> , ПРО СЕБЕ І СВОЇХ </p><p> КОЛЕГ І " <g/> КОЛЕГ <g/> " ТА ІНШІ РЕЧІ </p><p> Десь два роки тому я написав огляд другого річника журналу “ <g/> Мовознавство <g/> ” <g/> , видаваного <g/> , як говориться на ти тульній сторінці <g/> , Відділом літератури <g/> , мови і мистецтвознавства АН УРСР <g/> .
doc#67 <p> З останнім диханням хіба я позбуду І думи й кохання моє <g/> ! </p>
doc#40 <p> ПРИЙМЕННИК <g/> , СПОЛУЧНИК <g/> , ЧАСТКА </p><p> § 69. ПРИЙМЕННИК І СПОЛУЧНИК </p><p> Прийменники і сполучники — це допоміжні слова <g/> , за допомогою яких здійснюються і виявляються зв'язки між членами речення або і ( <g/> в випадку сполучників <g/> ) між реченнями <g/> .
doc#10 <p> 2. НАУКОВА ПРОДУКЦІЯ І ОБСТАВИНИ ЖИТТЯ </p><p> Визначне місце в списку діячів української культури було б забезпечене Ганцову <g/> , якби він тільки працював над Академічним словником <g/> .
doc#40 <p> § 16. ПІДМЕТ І ПРОСТИЙ ПРИСУДОК <g/> .
doc#100 Ви після І Конгресу МАУ ( <g/> 1990 <g/> ) уже кілька разів приїздите в Україну <g/> .
doc#47 <p> Ворожить про весну колишню <g/> , </p><p> Любов вціловує в слова </p><p> І випускає — сокіл-пісню </p><p> З гаптованого рукава <g/> . </p>