Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 І йдеться про те <g/> , що ця система життя ніколи не повернеться <g/> . </p>
doc#84 балаканині про елітарність <g/> , патриціянство <g/> , лицарськість і примат волі й віри над розумом <g/> . </p><p> І тому в еміграцію ми вийшли теж з Каїновою печаттю провінційщини <g/> . Тому ми крутимося в
doc#84 І так обмежені національні сили марнотратно вичерпуються у взаємній боротьбі <g/> , тоді як вони мусіли б посісти ділянки спільного фронту одне побіч одного — і цілком звернутися на війну з зовнішнім ворогом <g/> .
doc#84 І хіба орел не потребує їсти <g/> ?
doc#84 І вона — суцільне борсання <g/> .
doc#84 І отченаш побідив <g/> , як побідила земля і воля і як побідить наша держава на чолі азіятського ренесансу <g/> !
doc#84 І так робив би кожний на нашій території <g/> .
doc#86 І ніби <g/> , якщо з'ясувати значення цих слів — навіть з'ясувати їх правильно <g/> , — читач цього рівня зрозуміє і оцінить твір як цілість <g/> ! </p>
doc#87 І тоді Хвильовий вигукує <g/> : « <g/> Я безумно люблю город <g/> » <g/> : </p><p> Ніч <g/> .
doc#87 І правдивому доглибно — бо жадні партійні чи особисті програми не змушували автора переінакшувати або перекручувати справжнє <g/> .
doc#87 І герої повісти дбають про те <g/> , щоб лишитися в аспірантурі <g/> , щоб не потрапити на провінцію <g/> , щоб уникнути мобілізації до авіяційних шкіл <g/> , про те <g/> , одне слово <g/> , щоб якось викрутитися <g/> , якось улаштувати своє особисте <g/> , приватне життя <g/> .
doc#89 І наявність у нас критиків наглядового типу не повинна б особливо турбувати <g/> …
doc#89 І тут уся справа <g/> : якщо комусь подобається Золя <g/> , то чи всі мусять писати під Золя <g/> ? </p>
doc#91 але і виховує його <g/> . Це страшно складно <g/> . Що ж <g/> , таке життя <g/> . </p><p> І тому мають рацію ті <g/> , хто скаже <g/> , що роман Гончара — подвиг <g/> . Але
doc#92 І справді <g/> , в розмові все було гаразд <g/> .
doc#92 І рокована на знищення <g/> . </p>
doc#92 І хіба <g/> , здавалося б <g/> , протиприродній бльок Якобсон — Біло дід не знайшов тут ще одного вияву <g/> ?
doc#92 І на переломі від дитинства до дорослосте <g/> .
doc#95 І якось я відчув від динаміки цієї розмови піднесення <g/> , і я був певний <g/> , що він мав таке саме відчуття <g/> .
doc#96 І ними <g/> , здається <g/> , мало хто цікавиться <g/> .