Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 За ним мали йти інші <g/> , багато інших <g/> , спершу в гімназії <g/> , потім у пореволюційній дійсності <g/> . </p>
doc#72 60 </p><p> Старі пропаґандивні гасла або достосовано до нової лінії <g/> , або замінено на інші <g/> .
doc#42 Але Байрон принаймні мав ту перевагу <g/> , що писав мовою <g/> , з якої робилося переклади на інші мови <g/> , і тому його непопулярність в Англії була почасти надолужена луною його творчости на континенті Европи <g/> . </p>
doc#40 Зате вона поширилась на деякі дієслова з я в корені <g/> : запрягти — запріг <g/> , лягти — ліг <g/> , а в говірках і на інші ( <g/> розбігся тощо <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> З поданого опису видно <g/> , що звуки м <g/> , н <g/> , р <g/> , л відзначаються більшою відкритістю <g/> , ніж інші приголосні <g/> .
doc#40 <p> Читач помітить <g/> , що розділ про речення викладений менш докладно <g/> , ніж інші розділи <g/> .
doc#80 <p> Обидва інші оповідання <g/> , з української історії XVII і XVIII століть <g/> , розгортають звичайну в Домонтовича тему місця людини в історичному процесі <g/> , але на додаток до цього вони гостро ставлять тему зради і кари <g/> , якої перед тим ми в Домонтовича не знаходимо <g/> .
doc#40 Є одначе інші типи повторень <g/> , які сполучають підсильне значення з композиційною функцією <g/> .
doc#74 Є досить свідчень про сильний спротив українізації і всередині партії <g/> , [ <g/> 66 <g/> ] і в профспілках <g/> , [ <g/> 67 <g/> ] і в державних установах <g/> ; про те <g/> , що навіть у добу українізації до українців у партії інші партійці часто ставилися недобре <g/> .
doc#4 Про інші говорити тяжче через те <g/> , що ми не знаємо <g/> , як складався цей збірник <g/> .
doc#40 Рідше бувають першим складником інші прийменники <g/> , як от до- ( <g/> »Митрик доліз досеред хати <g/> , сів <g/> » — Кв <g/> .
doc#9 Так <g/> , за друком « <g/> Гасла <g/> » в Чернівцях наглядали галичани В. Сімович і Л. Когут4. Та і взагалі <g/> , революційна колонія з Великої України не жила в Галичині замкненим життям <g/> , зв'язки з галичанами були широкі й різнобічні — від співробітництва в галицькій пресі <g/> , — наприклад <g/> , орган галицької УСДП « <g/> Воля <g/> » мав спеціяльний постійний відділ « <g/> Темне царство <g/> » <g/> , де друкувалися матеріяли про Велику Україну і де співробітничала Леся Українка <g/> , Сергій Бердяев та інші кияни-марксисти 5— і до особистої участи в заходах галицьких революційних партій <g/> .
doc#46 Напевне <g/> , не меншого тиску зазнав тоді й Маланюк та інші колишні вісниківці <g/> . </p>
doc#72 У хронологічному порядку були це <g/> : “ <g/> Рада <g/> ” <g/> , ч. 1 ( <g/> Київ 1883 <g/> ) і “ <g/> Рада <g/> ” <g/> , ч. 2 ( <g/> Київ 1884 <g/> ) — укладені М. Старицьким <g/> ; “ <g/> Нива <g/> ” ( <g/> Одеса 1885 <g/> ) — під редакцією М. Боровського і Д. Марковича <g/> ; “ <g/> Степ <g/> ” ( <g/> Херсон 1886 <g/> ) — упорядник Д. Маркович та інші <g/> ; “ <g/> Складка <g/> ” <g/> , 1 ( <g/> Харків 1887 <g/> ) і “ <g/> Складка <g/> ” <g/> , 2 ( <g/> Харків 1893 <g/> ) — спорудив В. Олександрів <g/> ; “ <g/> Складка <g/> " <g/> , 3 ( <g/> Харків 1896 <g/> ) і “ <g/> Складка <g/> ” <g/> , 4 ( <g/> Харків 1897 <g/> ) </p><p> — спорудив К. Білиловський <g/> ; “ <g/> Хутір <g/> ” ( <g/> Кобеляки 1891 <g/> ) — зібрав Т. Калениченко <g/> ; “ <g/> Проліски <g/> ” ( <g/> Одеса 1893 <g/> ) <g/> ; “ <g/> Вірна пара та інше <g/> ” ( <g/> Чернігів 1895 <g/> ) — видав Б. Грінченко <g/> ; “ <g/> Криничка <g/> ” ( <g/> Чернігів 1896 <g/> ) — зібрав Б. Грінченко <g/> ; “ <g/> Мати <g/> ” (
doc#72 Приклад Катеринослава підхопили Київ <g/> , Одеса та інші міста на Україні й поза нею <g/> .
doc#40 Автор мав тут інші мовно-стилістичні можливості <g/> .
doc#81 Усі інші були або занадто дрібні <g/> , або занадто гуманні <g/> , або занадто культурні <g/> , або занадто хаотичні <g/> , себто <g/> , в практичній поведінці <g/> , анархічні <g/> .
doc#40 <p> Усі інші іменники належать до 1-ої відміни <g/> .
doc#66 В рік смерти Лесі Українки Андрій Ніковський писав <g/> : « <g/> Кожна її драма — се зовсім не так звана " <g/> драма життя <g/> " <g/> , яка підказує письменникові й ті чи інші висновки <g/> , а якраз навпаки <g/> : в душі письменниці виникає <g/> , живе й розвивається певна проблема <g/> , яканебудь з одвічних проблем <g/> , що тривожать душу людини <g/> , і письменниця шукає певної схеми <g/> , в якій та проблема викристалізовується <g/> » <g/> .
doc#81 всяка культура стояла дуже далеко від моїх співробітників <g/> , а українська далі <g/> , ніж інша чи інші <g/> .