This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 | . Дочекавшися слушного часу <g/> , він обрушив на | мене | всю свою ненависть до зухвалих приходнів <g/> , що |
doc#92 | після подій <g/> , а не з відстані кількох місяців <g/> , | я | дозволю собі навести з нього довгу цитату <g/> : </p><p> « |
doc#92 | академік Владімір Ґеорґієв <g/> … У цілому в | мене | складалося враження <g/> , що багато хто були |
doc#92 | ) <g/> . Думаю все-таки <g/> , що за останні двадцять років | мені | пощастило відновити бодай назви моїх статтів <g/> . |
doc#92 | і які Білодідові обіцяв Якобсон — усунення | мене | з американського наукового життя <g/> , не |
doc#92 | сусідом в'їдливої <g/> , нечесної і <g/> , що | мене | особливо обурює <g/> , суцільно неджентлменської |
doc#92 | Тахіаосом з Університету Салонік | я | познайомився під час візити до цього міста <g/> . Він |
doc#92 | з організації славістичних конгресів <g/> . | Я | мушу зрозуміти це <g/> . </p><p> Американці <g/> , не зголошуючи |
doc#92 | б мені особисто <g/> , бо чехи могли б видати | мене | радницям <g/> . Е. навіть цитував відповідну статтю |
doc#92 | до цього зусилля <g/> . І на семисторінковий лист | я | відповів своїм новим <g/> , такої ж довжини <g/> . Я |
doc#92 | . Я розкривав йому очі на стан України й свій <g/> , | я | жадав безкомпромісової перемоги правди і |
doc#92 | місце для апеляції <g/> , щонайменше довільною <g/> . </p><p> | Я | не маю іншої можливосте <g/> , як зняти моє прізвище |
doc#92 | розмову на завтра <g/> . Завтра Вавржінек тікає від | мене | як від чуми <g/> , а коли ми все-таки опиняємося поруч |
doc#92 | ноті <g/> , тут би й поставити крапку <g/> . Але тут | мені | приходить на пам'ять ще один епізод з першого |
doc#92 | не характеризує зрілого мужа <g/> . Якобсон тоді був | мені | вже гидкий <g/> , бо я в ньому розчарувався <g/> . З мого |
doc#92 | мужа <g/> . Якобсон тоді був мені вже гидкий <g/> , бо | я | в ньому розчарувався <g/> . З мого боку <g/> , моя |
doc#92 | почати їх із вигідних позицій <g/> . Але він знав <g/> , як і | я | <g/> , — це була війна <g/> . День <g/> , певніше — ніч початку її — |
doc#93 | ( <g/> скажім <g/> , « <g/> Маклена Ґраса <g/> » Кулішева <g/> ) <g/> . Тепер | я | звичайно не беру участі в оплесках <g/> . Не збирався |
doc#93 | знала <g/> . Шляхи долі несповідимі й несподівані <g/> . | Я | розпрощався з Курбасом у Харкові 1933 року <g/> , — |
doc#94 | яким це поняття не чуже <g/> , абориген мовить — </p><p> На це і | я | сказав <g/> : « <g/> Та вже ж <g/> , у вас і їжі й всього більше <g/> » <g/> . — « |