Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Він лишився мислителем для свого народу <g/> , що є дуже багато <g/> , але все таки не все <g/> . </p>
doc#81 Дуже вони були різні <g/> , але єднали їх дві риси <g/> .
doc#81 Та я не дуже на них і вчащав <g/> .
doc#81 Він обмежив себе до копання в архівах і публікацій знайденого — діяльність <g/> , зрештою <g/> , дуже корисна <g/> , хоч вона була б ще корисніша <g/> , якби він мав бажання чи здатність розрізняти <g/> , що серед ним викопаного було перлиною <g/> , а що курячим послідом <g/> .
doc#81 Адміністрація була дуже оптимістична <g/> .
doc#82 й не проб'ються на вершину визнання від істеблішменту <g/> . </p><p> Усі ці гіркі й загальникові <g/> , дуже спрощені міркування все-таки пов'язані з проблемою прориву одного автора — мене — з Заходу —
doc#84 ( <g/> Це теоретично <g/> , бо справді вони вже вступили в бій і вже дуже <g/> , дуже багато перейняли від системи функційности <g/> .
doc#84 ( <g/> Це теоретично <g/> , бо справді вони вже вступили в бій і вже дуже <g/> , дуже багато перейняли від системи функційности <g/> .
doc#84 А форми важать дуже багато <g/> , і саме в них виявляється людське <g/> .
doc#84 Світ не цікавить існування Бобчинських у дуже добре гаптованих сорочках і провінційних міст <g/> , де вони живуть <g/> .
doc#84 Він знає при цьому <g/> : коліт не загрожує життю пацієнта <g/> , — туберкульоза може дуже швидко обірвати його дні <g/> .
doc#90 одного разу подарував Лілі на іменини <g/> » <g/> … </p><p> Олесь Гончар — письменник <g/> , безумовно <g/> , дуже обдарований і спостережливий <g/> . Він міг би сказати багато і вміє сказати <g/> . В «
doc#92 тут <g/> . Слово мені підказали з авдиторії <g/> . </p><p> Незважаючи на це <g/> , мій дебют був дуже успішним <g/> . Правда <g/> , на тлі доякобсонівської славістики ця доповідь справді була науковою <g/> , навіть
doc#92 Він приєднався до моїх висловлень <g/> , причому дуже сильно підкреслив <g/> , що без документальних доказів не можна виключати нікого <g/> .
doc#92 Він прийняв мене дуже дружньо <g/> , і ми провели приємно час <g/> .
doc#92 Досвід моїх 1962— 1963 років учив мене того <g/> , що Америка — славістична Америка — воліла не втручатися в конфлікт і <g/> , за дуже малими винятками <g/> , аж ніяк не поспішала на мою оборону <g/> .
doc#92 по-своєму дуже розумно й викладено тактовно <g/> , без гострих виразів <g/> , хоч у суті речі дуже твердо <g/> . Але я сприйняв це на слов'янський кшталт <g/> , хоч це був чотирнадцятий рік
doc#92 самим перевертає мало не догори дном питання генези та історії російської мови <g/> . </p><p> Книжка мала дуже малу кількість рецензій <g/> , мені відомо їх шість — по одній у Польщі <g/> , Англії
doc#92 Наводжу її також у повному перекладі <g/> : </p><p> « <g/> Дорогий Б. <g/> , </p><p> мушу по щирості сказати Вам <g/> , що я був дуже шокований копією Вашого листа до Е. <g/> , яку Ви мені прислали <g/> .
doc#94 Зроблені не фахівцем <g/> , не вождем <g/> , не пророком <g/> , міркування й завваги <g/> , базовані на особистих враженнях <g/> , висловлені людиною з обмеженим знанням і обмеженим полем зору <g/> , дуже часто суб'єктивні <g/> .