Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#37 супроти колег <g/> . </p><p> Це були труднощі <g/> , сказати б <g/> , іманентні кожній письменницькій
doc#4 виразно присутній <g/> . Він виявлений — чи <g/> , сказати б <g/> , приховано-виявлєний жіночими деталями
doc#40 системою п'ятьох відмінків існує ще <g/> , сказати б <g/> , надбудова <g/> , що дає дальші розгалуження й
doc#40 дієслово стоїть у третій особі <g/> , яка є <g/> , сказати б <g/> , загальною формою особовости <g/> . </p><p> Крім іменника <g/> ,
doc#0 . Якщо він був із породи Отелло <g/> , то вона не склала б іспит на лагідну Дездемону <g/> . </p><p> При бажанні знайти
doc#9 в українській літературній мові <g/> , то скільки б це не породжувало перехідних і швидкоплинних
doc#4 можливими й реальними <g/> . Ну <g/> , хто коли спромігся б поцілувати власні очі <g/> ? А ось ми приймаємо це як
doc#23 образу ( <g/> жаден маляр-реаліст не спромігся б відтворити ці пейзажі <g/> , цей портрет за описами
doc#40 одвів до другого покою <g/> , а то несподівано стався б <g/> , мабуть <g/> , страшний <g/> , смертельний гріх <g/> » ( <g/> Ор <g/> . Лев
doc#25 інші позитивні матеріяли <g/> , що стверджували б цю зміну <g/> , тож питання це для тих років треба
doc#40 . На письмі тоді замість крапки між ними стояла б риска <g/> : « <g/> Кінь басував під ним — він <g/> , стримуючи
doc#81 п'ять днів <g/> . Для місцевої людини це не творило б багато клопоту <g/> , але це був приїжджий <g/> , йому не
doc#16 сьогодні державу <g/> , то воно завтра не її тло б <g/> , що з нею робити — або мусіло б удатися під крило
doc#10 зліквідованих <g/> . За скромний початок хотілося б уважати цю брошуру про Всеволода Ганцова й
doc#75 — радянську чи українську <g/> … Гаразд <g/> , а чому б не розуміти під цим землю взагалі <g/> , а може й не
doc#92 більше й більше <g/> . Воно <g/> , звичайно <g/> , не шкодило б <g/> , але й великої потреби в тому не було <g/> . Складніше
doc#47 « <g/> Ти сам з собою віч-на-віч <g/> » <g/> , « <g/> ніколи не було <g/> , що б обіч став <g/> » <g/> , і <g/> , вже в четвертому циклі <g/> , — « <g/> ти
doc#23 проекцією всього на настрій і душу поета <g/> . Про що б ці поети не писали <g/> , вони пишуть про себе <g/> , і є в них
doc#37 в виступах і діяльності Юрія Шереха <g/> . Про що б він не писав <g/> , завжди й незмінно металися там
doc#84 друг-неоклясик попросив у мене поради <g/> : про що б мало говорити це речення <g/> . Я порадив тіні <g/> . Тіні