Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 Америки <g/> . А Америка мала бути — так я вірив — моєю новою батьківщиною <g/> , точніше — моєю першою
doc#92 порівняння з моїм європейським досвідом — мої житла в Львові <g/> , потім у Німеччині <g/> , у Швеції були
doc#30 . Хоч вона й роздратує — більше <g/> , ніж досі — моїх досить численних доброзичливців <g/> , нових
doc#21 Постало дві концепції — одна Самчукова <g/> , друга — моя <g/> . Самчукова була <g/> : ми над партіями <g/> , вони для нас
doc#94 невільникам <g/> , казати Речення гордеє <g/> : « <g/> Мій дім — мій храм <g/> ! » </p><p> Отже і тут — хата <g/> , може <g/> , ще є <g/> , але зникло
doc#92 взагалі мусить іти не про двоособові контакти — мої з Якобсоном <g/> , а про трикутник Якобсон — Білодід —
doc#6 , це покликання <g/> . Я добре знав <g/> , що малярство — моя майбутня професія <g/> , мій щоденний хліб <g/> . І
doc#24 починався б так <g/> : Мій неспокій — Степ — Рух міста — Моя країна — Творча снага України <g/> . Так само <g/> , як у
doc#81 . Не думаю <g/> , щоб він знав моє вразливе місце — моє « <g/> соцпоходження <g/> » <g/> , але я знав і міг не виключати <g/> ,
doc#37 <p> Минав якийсь час <g/> , що приділявся на намовляння — моя функція — і письменник повертався <g/> , як
doc#81 попередньої міри добра і зла <g/> , і тоді мої ( <g/> наші — мої й Зуніна <g/> , мої й Осокіна <g/> ) вчинки в такому
doc#81 запам'яталася саме своєю незвичайністю — моя нелеµальна дія <g/> . Але хто тоді не порушував
doc#81 1933 рік <g/> ! </p><p> Треба згадати одну спільну подорож — мою з Мишком Тетієвським — до Москви <g/> . Це було ще
doc#30 неповторною й справжньою <g/> . </p><p> Причина й провини — мої і тільки мої <g/> . Неслухняні мої пальці <g/> . Вони
doc#20 не радилися <g/> . </p><p> Так утворився бльок трьох родин — мої супутники з Харкова Л. <g/> , Лавріненки і я з
doc#81 радилися <g/> . </p><p> Так утворився цей бльок трьох родин — мої супутники з Харкова Линтварьови <g/> , Лавріненки і
doc#81 мовознавства <g/> . Цей шлях вів через стилістику — моя дисертація про Тичину — через історію
doc#81 не тільки мене <g/> , а і — може ще лютіше й страшніше — мою матір <g/> , про що далі <g/> . Мої з нею конфлікти
doc#92 так я вірив — моєю новою батьківщиною <g/> , точніше — моєю першою батьківщиною <g/> , бо не міг я вважати за
doc#81 пройти через контроль мовознавця <g/> . Тут — моя роля <g/> . Я і сільське господарство <g/> ! Людина <g/> , що