This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 | Америки <g/> . А Америка мала бути — так я вірив — | моєю | новою батьківщиною <g/> , точніше — моєю першою |
doc#92 | порівняння з моїм європейським досвідом — | мої | житла в Львові <g/> , потім у Німеччині <g/> , у Швеції були |
doc#30 | . Хоч вона й роздратує — більше <g/> , ніж досі — | моїх | досить численних доброзичливців <g/> , нових |
doc#21 | Постало дві концепції — одна Самчукова <g/> , друга — | моя | <g/> . Самчукова була <g/> : ми над партіями <g/> , вони для нас |
doc#94 | невільникам <g/> , казати Речення гордеє <g/> : « <g/> Мій дім — | мій | храм <g/> ! » </p><p> Отже і тут — хата <g/> , може <g/> , ще є <g/> , але зникло |
doc#92 | взагалі мусить іти не про двоособові контакти — | мої | з Якобсоном <g/> , а про трикутник Якобсон — Білодід — |
doc#6 | , це покликання <g/> . Я добре знав <g/> , що малярство — | моя | майбутня професія <g/> , мій щоденний хліб <g/> . І |
doc#24 | починався б так <g/> : Мій неспокій — Степ — Рух міста — | Моя | країна — Творча снага України <g/> . Так само <g/> , як у |
doc#81 | . Не думаю <g/> , щоб він знав моє вразливе місце — | моє | « <g/> соцпоходження <g/> » <g/> , але я знав і міг не виключати <g/> , |
doc#37 | <p> Минав якийсь час <g/> , що приділявся на намовляння — | моя | функція — і письменник повертався <g/> , як |
doc#81 | попередньої міри добра і зла <g/> , і тоді мої ( <g/> наші — | мої | й Зуніна <g/> , мої й Осокіна <g/> ) вчинки в такому |
doc#81 | запам'яталася саме своєю незвичайністю — | моя | нелеµальна дія <g/> . Але хто тоді не порушував |
doc#81 | 1933 рік <g/> ! </p><p> Треба згадати одну спільну подорож — | мою | з Мишком Тетієвським — до Москви <g/> . Це було ще |
doc#30 | неповторною й справжньою <g/> . </p><p> Причина й провини — | мої | і тільки мої <g/> . Неслухняні мої пальці <g/> . Вони |
doc#20 | не радилися <g/> . </p><p> Так утворився бльок трьох родин — | мої | супутники з Харкова Л. <g/> , Лавріненки і я з |
doc#81 | радилися <g/> . </p><p> Так утворився цей бльок трьох родин — | мої | супутники з Харкова Линтварьови <g/> , Лавріненки і |
doc#81 | мовознавства <g/> . Цей шлях вів через стилістику — | моя | дисертація про Тичину — через історію |
doc#81 | не тільки мене <g/> , а і — може ще лютіше й страшніше — | мою | матір <g/> , про що далі <g/> . Мої з нею конфлікти |
doc#92 | так я вірив — моєю новою батьківщиною <g/> , точніше — | моєю | першою батьківщиною <g/> , бо не міг я вважати за |
doc#81 | пройти через контроль мовознавця <g/> . Тут — | моя | роля <g/> . Я і сільське господарство <g/> ! Людина <g/> , що |