This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 | , до сталінізації таким стилем писали в | так | званій лубочній казенно-примітивній |
doc#98 | і його погано прихованим « <g/> націоналізмом <g/> » ( <g/> | так | теж це звалося <g/> ) <g/> , стовідсотково українським <g/> . </p> |
doc#98 | сказав ( <g/> чого <g/> , мабуть <g/> , не мусів говорити <g/> ) <g/> : </p><p> — Ви | так | думаєте <g/> ? </p><p> За кілька днів — вересень 1941 — до мене |
doc#98 | про мою з Догадьком розмову не знав <g/> , але | так | починалася наукова кар'єра Новиченкова <g/> . З |
doc#98 | , офіційно Мусія і <g/> , здається <g/> , Овсійовича <g/> , | так | воно з-єврейська-Мойсея <g/> . Мій товариш у ХІНО — |
doc#98 | не сперечався <g/> . Його відповідь була <g/> : « <g/> Ти можеш | так | думати <g/> , але я єврей <g/> , і для мене вибору нема <g/> » <g/> . |
doc#98 | « <g/> національної традиції <g/> » <g/> , — певніше — що | так | за звичкою зветься <g/> . </p><p> А живих джерел без ліку <g/> , |
doc#98 | ( <g/> крови <g/> ) нема й самої нації <g/> . </p><p> Тепер про інше <g/> , але | так | само життєдайне й Невідклично потрібне <g/> . Не |
doc#98 | нищення <g/> , нуля <g/> , порожнечі <g/> . Так з будовами <g/> , | так | з людськими життями <g/> . </p><p> У колишній |
doc#98 | , стандартно одягнених <g/> … Моди однакові <g/> , | так | і кістяки <g/> , так і ідоли <g/> . « <g/> Співай <g/> , поете <g/> , з нами в |
doc#98 | одягнених <g/> … Моди однакові <g/> , так і кістяки <g/> , | так | і ідоли <g/> . « <g/> Співай <g/> , поете <g/> , з нами в тон <g/> » <g/> . </p><p> Усе тут |
doc#98 | , індивідуальности <g/> , кляс <g/> . Довгий час | так | робилося під тиском <g/> , загрозою <g/> , страхом <g/> . І в |
doc#98 | . Але ексцеси і акти дикунства повинні бути | так | і названі <g/> , а їхні спричинники не заслуговують |
doc#98 | літературного критика Рильським і Тичиною і | так | уперто повертався до них протягом усього свого |
doc#98 | він і про автора листа — людину і вченого <g/> , — і | так | само <g/> , хай навіть алогічно <g/> , виправдає мене за те |
doc#98 | назві <g/> , почав читати — і був захоплений | так | <g/> , що прочитав її майже одним подихом <g/> . Не такий |
doc#99 | до пекла приведе непомітно до раю <g/> ? Так чи | так | <g/> , сьогодні вони хочуть лише до пекла <g/> . </p><p> Справа |
doc#99 | — Боже <g/> , одне вимудруване <g/> , друге виболіле <g/> . Чи | так | і в « <g/> Автостопі <g/> » <g/> ? Вождів тим часом нема <g/> , але |
doc#99 | : останнє прощання — смерть <g/> . Виглядає <g/> , що | так | і в більшості української поезії <g/> . Колись я |
doc#99 | про речі <g/> , про які досі в українському мистецтві | так | не говорилося <g/> , часто так одверто <g/> , в таких |