Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#99 У нашому сторіччі через солов’їв пронеслися голод <g/> , винищення села <g/> , фронт на схід <g/> , фронт на захід <g/> , в житті вони <g/> , либонь <g/> , усе-таки ще є <g/> , але в новітній поезії знайти їх важко <g/> .
doc#99 ) Пам'ятаєте — « <g/> У всякого <g/> …
doc#99 У її прозі « <g/> Книга буття <g/> » обіцяє твір філософський або релігійно-філософський <g/> , а стоїть за тим певна відміна кримінально-пригодницького ґатунку <g/> .
doc#99 У зацілілих ще будинках зяють пусткою потрощені очниці вікон <g/> , у спустошеній свідомості ятряться « <g/> уже-не-написані романи <g/> » <g/> .
doc#99 Людські стосунки вивернені сподом догори <g/> , як у тому оповіданні Мопассана ( <g/> « <g/> Le port <g/> » — « <g/> У порту <g/> » <g/> ) <g/> , де герой-матрос <g/> , шукаючи легкого кохання за малі гроші <g/> , мало не став клієнтом своєї ж таки — спершу невпізнаної — сестри <g/> , і <g/> , обоє в сльозах <g/> , проводять решту ночі в кімнаті борделю <g/> …
doc#99 У роки перевороту політика — це перешарування геологічних шарів <g/> , це травми людських душ <g/> .
doc#99 а в іранських навіть непокрите жіноче волосся <g/> ) <g/> , — і в усіх мистецтвах <g/> . </p><p> У своїй II Оксана Забужко говорить про речі <g/> , про які досі в українському мистецтві так
doc#99 У паперовому конверті — жест безнадії <g/> .
doc#101 Мельник </p><p> « <g/> Я НЕ ДІЙШОВ ВЕРШИНИ ЕВЕРЕСТУ І НЕ ПРАГНУВ САМ НА НІЙ БУТИ <g/> » </p><p> У вересні 1993 року Буковину відвідав професор Колумбійського університету з Нью-Йорка Юрій Шевельов — без перебільшення
doc#101 У містечку Лунд ( <g/> Швеція <g/> ) <g/> , де я викладав в університеті <g/> , я вдався до чернечого способу життя — два з половиною роки просидів у бібліотеці <g/> .
doc#101 У Вас чиста українська мова <g/> . </p>
doc#101 У « <g/> Початковому літописі <g/> » поняття мови взагалі немає <g/> , для літописця воно було неактуальне <g/> .
doc#101 У житті — як на довгій ниві <g/> , каже народня мудрість <g/> .
doc#101 ниві <g/> , каже народня мудрість <g/> . І це великою мірою правда <g/> . </p><p> Л. Т. <g/> : У Ваших прилюдних виступах упродовж двох останніх років Ви часто звертаєтеся до образу гори <g/> , Евересту
doc#101 У вас навіть для цього вигадано слово <g/> .
doc#101 не було тіней <g/> , то ми не сприймали б і світла <g/> . </p><p> Л. Т. <g/> : У Вашому житті <g/> , напевно <g/> , теж був час особистих розчарувань <g/> . Я не запитую <g/> ,
doc#101 У моєму житті часом були складні обставини <g/> .
doc#101 говорити <g/> , мабуть <g/> , про потребу поступового піднесення престижу української мови <g/> . </p><p> Л. Т. <g/> : У який спосіб цей престиж <g/> , на Вашу думку <g/> , міг би бути піднесений <g/> ? </p><p> Ю.
doc#102 У чому ж <g/> , власне <g/> , полягає ренегатство Ю. В. Шевельова <g/> , зі статті складно зрозуміти <g/> , оскільки жадних поважних доказів автор не наводить <g/> .
doc#102 геноциду 1932 1933 років лише не ренеґат відважувався проявляти зовнішні прикмети « <g/> селюцтва <g/> » <g/> . </p><p> У роки війни Ю. Шевельов надрукував статті « <g/> Уярмлена мова <g/> » ( <g/> Нова Україна <g/> , 1941