Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#11 линву підтягають до тумби узбережжя <g/> , другий — коли випадає з буття герой роману <g/> . Роман — про
doc#81 . З рампи йшло світло трьох типів <g/> : звичайне — коли на сцені був день <g/> , зелене — коли це була ніч <g/> ,
doc#81 : звичайне — коли на сцені був день <g/> , зелене — коли це була ніч <g/> , червоне — коли вечір <g/> . Як досвідчені
doc#30 Хоч вона сильно нудна <g/> . Але що ж я зроблю — коли Ви Шопенгауера <g/> , видно <g/> , не читали <g/> , а шкода <g/> . Та
doc#81 про мого батька <g/> . Я міг міркувати логічно — коли я зізнаюся <g/> , мене викинуть <g/> , я не маю жадного
doc#81 один раз він збунтувався тоді проти мене — коли я дав студентам завдання написати про Тичинину
doc#22 . Вона теж гине <g/> . Кульмінаційний момент — коли вчителька Маруся й проститутка Олімпія
doc#59 їв <g/> , їв <g/> , їв на запас голодних днів <g/> » <g/> . І при нагоді — коли був слухач — філософував <g/> , трошки
doc#81 взагалі — ні <g/> ? » І — найдикіше <g/> , найжорстокіше — коли когось заарештовували <g/> , ми ще думали <g/> : а чи його
doc#24 і навіть обрахованому плянові — коли так визначити стиль середньовічної Готики <g/> , то
doc#14 остання війна була жахлива <g/> . Але з погляду — коли вже дозволено звертатися до таких високих
doc#81 , місто стає недоречним <g/> , а вже й поготів — коли на зиму накладається катастрофа <g/> , що стає
doc#26 в працях Зайцева й Марієтти Шаґінян <g/> , а почасти — коли відкинути вимушені промовчування — Юрія
doc#30 маршрути3 <g/> , вони варті <g/> . Я там був двічі <g/> , раз — коли вишневий цвіт <g/> , а другий під осінь <g/> , коли
doc#82 був шлях поза межі батьківщини <g/> , себто — коли називати речі й явища своїми іменами —
doc#29 сондрімайло <g/> , </p><p> ти нам батько всім <g/> . </p><p> Встань хоч ти — коли без князя — </p><p> царство воскресім <g/> . </p><p> Царство тихе <g/> ,
doc#27 , завсігди це образи <g/> , як їх бачить Куліш <g/> , бо цей — коли хочете <g/> , якоюсь мірою як « <g/> кирпатий Мєфістофель
doc#81 був день <g/> , зелене — коли це була ніч <g/> , червоне — коли вечір <g/> . Як досвідчені театрали <g/> , ми — Вова і я — вже
doc#4 . Філемон ще намагається не помічати того <g/> , що — коли дозволю собі анахронізм — Тичина окреслював
doc#92 незмірно гірше <g/> . Воно було тим сильніше <g/> , що — коли до кого іншого перед зустріччю моя настанова