Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#79 Вона не бунтується проти рамок свого життя <g/> , бо вона знайшла можливість бути собою в цих рамках <g/> . </p>
doc#80 Крім загальних посилань на « <g/> Божки <g/> » і « <g/> Чесність з собою <g/> » ( <g/> Хуторян <g/> ) <g/> , можна було б з більшим правом згадати « <g/> Чорну пантеру й білого ведмедя <g/> » <g/> .
doc#80 Сама собою набігає тут паралеля з « <g/> Чистим четвергом <g/> » М. Зерова <g/> . </p>
doc#80 А ось люди <g/> : « <g/> Він бачить перед собою голод <g/> , злидні <g/> , одчай <g/> , людей <g/> , які дійшли до межі <g/> , людей <g/> , які вже перестали бути ними <g/> , кістки черепів <g/> , суглоби пальців <g/> , згаслі очі <g/> , брудне ганчір'я <g/> , що прикриває неприкриту ( <g/> sic <g/> !
doc#80 І <g/> , як завершення <g/> , сюрреалістичний образ <g/> : « <g/> Він іде <g/> , людина без голови <g/> , і свою одрубану голову він несе в простягненій руці перед собою <g/> » ( <g/> Там таки <g/> ) <g/> .
doc#80 <p> У Домонтовича <g/> : « <g/> Вісімсот козаків <g/> , яких привіз з собою Савко до Бендер <g/> , варті були й бенкету <g/> , і коштовних подарунків <g/> , і ласки щирої <g/> , і на ґанкові килима простеленого <g/> , і мушкетної стрілянини <g/> , і всіляких похвал <g/> » <g/> . </p>
doc#80 В основі книжки про Костомарова лежать спогади його дружини Аліни <g/> , родженої Крагельської <g/> , видрукувані в « <g/> Вестник Европы <g/> » <g/> , і багато місць книжки Домонтовича-Петрова становлять собою простий переклад спогадів <g/> .
doc#81 Творче життя <g/> , що не було простим існуванням <g/> , а ставило перед собою якесь завдання <g/> , хай ілюзорне <g/> , пробує зробити підсумок своєї діяльности <g/> , окреслити вагу свого життьового завдання <g/> , труднощі в його осягненні <g/> , радість здобутку <g/> .
doc#81 Те <g/> , що я пройшов через усі тарапати <g/> , звичайно <g/> , не наслідок моєї віри <g/> , так склалося само собою в численних сплетах обставин <g/> .
doc#81 Пізніше мати оповідала <g/> , як у крамницях їй не хотіли відповідати на її російську мову <g/> , щоб робити закупи <g/> , вона мала брати з собою чоловіка <g/> .
doc#81 Щодня стрілка посувалася далі на північ <g/> , тягла за собою чорний шнур фронту <g/> , і я бігав дивитися <g/> , як далеко вона зайшла <g/> .
doc#81 <p> Своєрідну картину становив собою Харків у літні місяці <g/> , коли місцевий театр переставав грати <g/> .
doc#81 Тепер українці були перетворені на те <g/> , що англомовні народи окреслюють словом underdog <g/> , і тепер відійти від того <g/> , чим я захоплювався в двадцятих роках <g/> , було б ганьбою й злочином перед самим собою <g/> .
doc#81 <p> Було це частиною внутрішнього діялогу <g/> , який вона сама з собою провадила <g/> ?
doc#81 Якби він мав двадцять років діяльности перед собою <g/> , може б він і заселив ту пустелю <g/> .
doc#81 Трохи поширили трамвайну мережу <g/> , хоч і далі потрапити на трамвай було подвигом і чудом <g/> , пасажири не тільки стояли притиснені один до одного без змоги ворухнутися <g/> , перелаюючися між собою <g/> , висіли на приступках вагонів <g/> , чекали без кінця на зупинках <g/> , про що харків'яни навіть уклали напівфолкльорний романс <g/> : </p><p> Я стою и с тоскою смотрю <g/> , </p><p> Как трамвай за трамваем проходит <g/> , — </p><p> без змоги десь поставити ногу в вагоні <g/> , десь причепитися <g/> .
doc#81 Літом було легше <g/> , бо тоді я виривався з домашнього пекла <g/> , брав з собою книжки і йшов чи їхав до великого міського парку <g/> , згодом лісопарку <g/> .
doc#81 Перед тим на ринку було з кожної дисципліни кілька підручників <g/> , які між собою конкурували <g/> , і вчитель міг сам вибирати <g/> , який він хотів радити учням <g/> .
doc#81 Так чи так <g/> , відтепер два різномовні театри різнилися між собою тільки мовою <g/> , репертуар був у засаді той самий <g/> , стиль гри й режисури теж <g/> , у конкуренції мав перемагати той <g/> , де були кращі актори <g/> . </p>
doc#81 Але моя <g/> , в ті роки нелогічна і анормальна <g/> , адикція до театру виявляє <g/> , можливо <g/> , ще одну глибшу рису мого комплексу другої парти <g/> : прагнення не вплутуватися в житття <g/> , бачити його як глядач <g/> , мати психологічний бар'єр між собою й життям <g/> .