Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Одних ховали — вивозили на малих дитячих саночках на цвинтар <g/> , других засипало снігом на вулицях <g/> , у відлигу весною висувалися з-під снігу рука <g/> , нога <g/> , обличчя <g/> , все тіло <g/> …
doc#73 Не зважаючи на все це <g/> , в роки війни були написані деякі твори навіть дуже поважного значення <g/> .
doc#77 Ми бачимо <g/> , як квапиться тут автор перейти до загальників <g/> , до отого « <g/> все це <g/> » <g/> , ми бачимо <g/> , як бракує йому тут ядерних <g/> , конкретних епітетів <g/> , як його око ще не схопило міри в описуваних явищах <g/> .
doc#44 Чи це був Валеріян Підмогильний <g/> , Микола Хвильовий <g/> , Микола Куліш і Аркадій Любченко — постаті затоптуваних двадцятих років <g/> , чи це були письменники еміграції <g/> , — все це були живі ПРОЦЕСИ <g/> , динамічний розвиток <g/> , усе це живе сьогодні <g/> .
doc#84 Одначе все це було культивування Пацикова <g/> .
doc#63 Усвідомлювали сучасники <g/> , чи не усвідомлювали <g/> , чи може частково усвідомлювали <g/> , — але їхні шукання <g/> , борсання <g/> , метання <g/> , кризи <g/> , болі <g/> , радісні еврика <g/> , розчарування <g/> , змагання <g/> , здобутки <g/> , полеміка <g/> , пристрасні взаємовикриття і глибоко прочуті <g/> , хоч часто навіть пошепки не проказані вірую <g/> , — все це було ознаками кардинальної зміни поняття Україна <g/> , що відбувалося в їхній свідомості <g/> . </p>
doc#81 Тоді все це було тільки слова <g/> , не поняття <g/> .
doc#15 Чому цим словам і словосполукам автор відмовляє в назві речення <g/> , звідки вони походять <g/> , для яких стилів і жанрів вони типові <g/> , що становить собою з синтаксичного погляду ім'я в називному відмінку <g/> , - про все це в своїй популярній книжці Сулима не говорить <g/> . </p>
doc#63 Щира людяність <g/> , український національний гумор <g/> , приперчений дуже сильно <g/> , але не перетворений усе таки на мащення всього світу дьогтем <g/> , уміння показати <g/> , як людське обличчя в умовах дрібної і чужої дійсносте перетворюється раптом на свиняче рило — все це в Риндика щиро українське і все це веде до Гоголевих традицій <g/> .
doc#81 Розпорядження влади про організацію партизанського запілля на зайнятій німцями території <g/> , мобілізація людности на копання протитанкових ровів ( <g/> від якої я ухилився <g/> , як перед тим ухилявся від усяких бурякових <g/> , жнивних та інших кампаній <g/> ) <g/> , шпигуноманія <g/> , засекречування назв вулиць і станцій ( <g/> коли позривано всі таблиці з такими назвами <g/> ) <g/> , — все це видавалося мені безглуздим <g/> .
doc#32 <p> Розбурханим було перше півріччя усіх українських таборів у Німеччині <g/> , таке було і в діпівському Юпітері <g/> : комплектування складу мешканців <g/> , сяке-таке обживання непривітних солдатських заль <g/> , опір примусовій репатріяції ( <g/> на якій наполягав совєтський союзник і на яку розраховували західні союзники — трохи про це в романі Павла Загребельного « <g/> Тисячолітній Миколай <g/> » <g/> , а повного літопису конфліктів з участю американських військових частин проти беззбройних діпі <g/> , як от у Герсфельді <g/> , Кавфбойрені <g/> , а було їх <g/> , напевне <g/> , ще немало <g/> , — такого літопису ще не написано <g/> ) <g/> , устійнення меж демократії в унутрішньотаборовому житті — все це виформовувалося помалу і з болем <g/> . </p>
doc#19 Водночас автор явно уникає перебільшеного натуралізму <g/> : сцени бійок <g/> , сцени нічної втечі Улиної <g/> , сцена самогубства Килі — все це відбувається поза лаштунками <g/> . </p>
doc#22 Але попри все це він учиняє дурницю за дурницею і більше множить зло <g/> , ніж сіє добро <g/> .
doc#19 Безконечні переїзди з місця злочину на місце злочину <g/> , цілоденне сухе — для протоколу — переслухування нашвидкуруч злочинців <g/> , « <g/> клопоти без кінця і краю <g/> » — все це гнітюче діяло на душу і <g/> , хоч постачало величезний життьовий матеріял і збагачувало безмірно знанням людей і життя <g/> , але водночас притупляло <g/> , виснажувало й забирало всяку можливість віддатися систематичній літературній праці <g/> .
doc#80 І коли Домонтович писав такі сцени <g/> , він <g/> , певна річ <g/> , глузував із своїх майбутніх рецензентів <g/> , які <g/> , він знав <g/> , приймуть усе сказане за чисту монету <g/> , бож він <g/> , чи то пак оповідач Варецький <g/> , переказує все це з такою поважністю <g/> , — і він не помилився <g/> . </p>
doc#56 Звісно <g/> , все це культивоване <g/> , навмисне <g/> , а значить — нова естетика <g/> , а значить — не маємо сумніву — нова штучність <g/> , як штучне всяке мистецтво ( <g/> не </p><p> Про самвидав на іншому континенті <g/> , про ненависть <g/> … </p>
doc#63 Трагічний европеїзм Косача і така ж трагічна пря Маланюка з Україною <g/> , і пісенність поетичної молоді <g/> , і ніби понад - хвилевий монументалізм Самчукового реалізму — і може навіть елементи неоклясики — все це має право на життя <g/> , і все це не загине й не мине безслідно <g/> .
doc#81 І моя німецька мова мала акцент <g/> , і моя довга синя шуба з каракульовим коміром показували <g/> , хто я <g/> , з ясністю <g/> , моя радянськість кричала з мене <g/> , і все це могло скінчитися не зовсім добре для мене <g/> .
doc#16 І все це навіть не висновки мого критика <g/> , а взято в лапки <g/> , отже <g/> , подане як мої власні слова <g/> ! </p>
doc#41 Зв'язок літератури з вантажем учености <g/> , нахил до парадоксів і глибоко захована <g/> , але незаперечна іронічна постава супроти читача — все це нагадує Франса <g/> , і <g/> , скажімо <g/> , парадоксальні сентенції типу « <g/> Втома — найкращі ліки <g/> , а притуплення розуму — найцінніше джерело прогресу <g/> » або « <g/> Тільки озброєний народ можна легко провадити куди завгодно <g/> » з однаковим успіхом могли б бути приписані і Франсові і Домонтовичеві <g/> .