This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | Великдень <g/> . Катерина Іванівна Вовк запросила | мене | відвідати разом з нею її рідне село Гаї не далеко |
doc#81 | цілком ті самі <g/> ? Мабуть <g/> , не зовсім <g/> . </p><p> Після того | я | бував час від часу в Катерини Іванівни на |
doc#81 | було викинути <g/> . Я не люблю викидати книжки <g/> , і | мені | спало на думку <g/> , що вони могли б придатися |
doc#81 | Вікторовича часто <g/> , вона була потрібна | мені | і для журналістичних статтів <g/> , а особливо для |
doc#81 | й рівня самого Донцова <g/> . З писаннями Донцова | я | був знайомий п'яте через десяте <g/> , головних його |
doc#81 | жюрі конкурсів на найкращий літературний твір | мене | не запрошували <g/> . </p><p> Просто для практики <g/> , без |
doc#81 | , але я сумлінно виконав замовлення <g/> . Певна річ <g/> , | я | ніколи не намагався публікувати цю « <g/> Стареньку |
doc#81 | вели на смерть <g/> . </p><p> Серед них було й кілька <g/> , кого | я | добре знав <g/> . Про Ольхівського вже була тут |
doc#81 | картина була дещо занадто бройгелівська <g/> , як на | мене | <g/> , містюка-інтеліµента <g/> . Господар був <g/> , мабуть <g/> , |
doc#81 | дім і мене в ньому <g/> . Але до такого зухвальства | я | не дійшов <g/> . Ось цей вірш <g/> : </p><p> Чужих весіль тверезий |
doc#81 | пізніше <g/> , виїхавши з Лемківщини <g/> , у Словаччині <g/> , | я | пробував втиснути мої лемківські враження в |
doc#82 | — річ корисна <g/> , але не в літературі <g/> . Бог з нею <g/> . | Я | не вмію плавати <g/> , але можу зрозуміти мудрість |
doc#82 | рівно п'ятдесят років <g/> , як люди такої ж долі <g/> , як | я | <g/> , опинилися поза межами Радянської України <g/> . |
doc#92 | , зокрема беручи до уваги <g/> , що англійською мовою | я | міг тільки читати <g/> , але не вмів ні говорити <g/> , ні |
doc#92 | доби Михайло Михайлович Карпович покликав | мене | до свого кабінету <g/> : </p><p> — Знаєте <g/> , ваша платня не |
doc#92 | кембриджського життя <g/> . Але все це здавалося | мені | тоді маловажливе <g/> . Усе це були тільки епізоди |
doc#92 | треба було б той текст проглянути <g/> . Геть пізніше | я | довідався <g/> , що він гребував українськими |
doc#92 | мене мало цікавив <g/> , грошей вижебрувати в нього | я | не збирався ( <g/> та й не знав <g/> , що це в американських |
doc#92 | , я був не від того <g/> , принаймні на початку <g/> . Адже | я | був тоді закоханий у нього позаочі <g/> , чому ж не |
doc#92 | темою з так званого « <g/> російського проекту <g/> » <g/> . | Я | вже згадував про нього <g/> , тут слід сказати трохи |