This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | . Мати намагалася мене переконати <g/> : </p><p> — Май розум <g/> , | сьогодні | все з'їмо <g/> , що буде завтра <g/> ? </p><p> Як дика тварина <g/> , я |
doc#81 | вождеві <g/> … Не мало б сенсу передруковувати | сьогодні | те <g/> , що я друкував у « <g/> Новій Україні <g/> » <g/> , бо це речі |
doc#81 | знав уже з еміµрації в Німеччині і в Америці <g/> , але | сьогодні | мені ті сходини уявляються як розмножений на |
doc#81 | , що на поїзд претендувати ми не маємо права <g/> , але | сьогодні | ввечері йде поїзд до Здолбунова <g/> , і от нам дозвіл |
doc#81 | ставала реальністю або так здавалося <g/> , і <g/> , як я | сьогодні | це бачу <g/> , це все було чиста уява <g/> , самоомана <g/> , |
doc#81 | . Східняки були так чи так перекотиполе <g/> , | сьогодні | тут <g/> , а завтра інде <g/> , змагання за місто йшли не з |
doc#81 | , її постійне запитання <g/> : </p><p> — Що ви принесли | сьогодні | <g/> ? — якимсь тільки їй притаманним |
doc#81 | чесности <g/> . Його жертва була даремна <g/> , | сьогодні | вона забута <g/> , як забуті його писання і його життя |
doc#81 | ні Катерині Іванівні <g/> , ні селу <g/> , ні країні <g/> . Але | сьогодні | було золоте <g/> , і день був сьогоднішній <g/> . </p><p> Не знаю |
doc#81 | залежало <g/> , це було неминуче <g/> . І це було завтра <g/> . А | сьогодні | було сьогодні <g/> , і його собі вистачало <g/> . </p><p> Одна |
doc#81 | було неминуче <g/> . І це було завтра <g/> . А сьогодні було | сьогодні | <g/> , і його собі вистачало <g/> . </p><p> Одна подія <g/> , але в двох <g/> , |
doc#81 | вже дуже зруйнований <g/> … Я бачу театральну афішу — | сьогодні | в опері « <g/> Трістан і Ізольда <g/> » <g/> . Господи <g/> , ніколи ж |
doc#81 | до Криниці підганяло побоювання <g/> : а може — вже | сьогодні | треба забиратися геть <g/> , далі на захід <g/> ; а може — |
doc#82 | , у яких ми жили перед тим <g/> . Майже стандартний | сьогодні | вислів опинилися — новітня біла пляма <g/> , що стала |
doc#82 | й мислення від звичного на Україні <g/> . Бо | сьогодні | можемо вже говорити про два українські ми — одне |
doc#83 | і комплекс Кочубеївщини — живуть і | сьогодні | <g/> . Запекла ненависть Михайла Драгоманова не |
doc#84 | глядачеві провінційним <g/> . І це німцям <g/> , які і самі | сьогодні | становлять у мистецькій Европі суцільну |
doc#84 | . І коли йшли на Схід хрестові походи і коли | сьогодні | араби воюють бомбами з жидами <g/> , — це все постало — |
doc#84 | віри — демократії і понесла цю віру в світ — і | сьогодні | стара англійська метрополія уже живе з тих |
doc#84 | тільки марні загибелі кращих людей <g/> . І тому | сьогодні | слово належить мистецтву і науці <g/> . </p><p> Коли до |