Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#63 А тепер ще раз підкреслюю <g/> , що реалізм Чапленка <g/> , Феденка <g/> , Мелешка <g/> , Дудка я називаю умовним тому <g/> , що сьогодні вже кожному явні ті літератури пружини <g/> , які його рухають <g/> , кожний бачить <g/> , що цей реалізм — не адекватний життю взагалі <g/> , а сьогоднішньому тим паче <g/> .
doc#81 До того ж більшість робіт з українського мовознавства були вилучені <g/> , а про ті <g/> , що сьогодні ще не були <g/> , не можна було ручитися <g/> , що завтра вони не будуть <g/> .
doc#88 Не знаю <g/> , хто покараний більше <g/> : ті <g/> , що відмовилися від заячого навчання <g/> , ті <g/> , що не хотіли підкоритися й відбувають покарання у далеких таборах <g/> , чи ті <g/> , що сьогодні належать до привілейованої кляси <g/> , отримали відзнаки і навіть мають право на окрему кімнату у власній квартирі <g/> .
doc#35 Згадка про юрбу <g/> , що сьогодні кричить осанна <g/> , а завтра розпинає ( <g/> « <g/> Слово на неділю цвітоносную <g/> » <g/> ) <g/> ; молитва « <g/> Ізбави нас <g/> , Господи <g/> , Юдина цілування <g/> » могли сприйматися тоді як вельми злободенні <g/> .
doc#40 Перша його частина є « <g/> Я сьогодні маю привілей давати розпорядження« <g/> , другу — становить собою речення « <g/> сказала Мар'яна« <g/> .
doc#40 Коли ми читаємо <g/> , наприклад <g/> ; «— Я сьогодні маю привілей давати розпорядження <g/> , — сказала Мар'яна <g/> » ( <g/> Самч <g/> .
doc#81 Коли я сьогодні дошукуюся раціонального пояснення власне моєї поведінки <g/> , я думаю <g/> , що це не було ні зухвальство <g/> , ні одчай <g/> .
doc#81 <p> Коли я сьогодні пробую виявити коріння українськости в душі моєї матері <g/> , мені здається <g/> , що вона попри все була свідома того коріння <g/> , але вважала його за приречене на висихання <g/> , а водночас небезпечне й намагалася свідомо охоронити мене від його проростання в мені <g/> .
doc#81 <p> Коли я сьогодні хочу зрозуміти причини і обставини взаємної залюблености з моїми студентами <g/> , мені спливає паралеля з моїми студентськими роками <g/> .
doc#81 <p> Коли я сьогодні перечитую статтю <g/> , я не мушу червоніти <g/> .
doc#81 З наших тридцятьох студентів я сьогодні згадую двадцять три прізвища <g/> , я двадцять четвертий <g/> .
doc#81 Але він був <g/> , як я сьогодні це бачу <g/> , природним наслідком мого виховання в родині поза світом і раптового занурення в світ <g/> . </p>
doc#81 Це був шал здійснення мрій <g/> , це було занурення з затхлого повітря двох диктатур — російської <g/> , а потім голодної німецької в Харкові — в чистий кисень здійснення нездійсненного <g/> , коли віра ставала реальністю або так здавалося <g/> , і <g/> , як я сьогодні це бачу <g/> , це все було чиста уява <g/> , самоомана <g/> , ілюзія <g/> , дим <g/> , і при тому дим без вогню <g/> .
doc#81 Але <g/> , мабуть <g/> , якби я сьогодні опинився в таких ситуаціях <g/> , я б діяв так само <g/> .
doc#81 А потім уже взагалі ніхто того не братиме до рук і не розумітиме <g/> , як сьогодні клинопис Вавилону <g/> .
doc#59 Кравчук <g/> , коли твердить <g/> : « <g/> Я ніколи не вважав його таким володарем становища <g/> , як сьогодні <g/> » <g/> .
doc#68 Дисидентство вивчатимуть у школах з нудних підручників історії і історії літератури <g/> , і школярі потай позіхатимуть під розповідь учителя про в'язниці і смерть Стуса <g/> , як сьогодні вони позіхають <g/> , слухаючи про каторжні роки Грабовського <g/> .
doc#51 Вони склали іспит часу <g/> , вони й досі зберігають свою вартість <g/> , тоді як сьогодні ледве чи хто знайде щось живе в працях Будде й Соболевського <g/> , тут згаданих <g/> . </p>
doc#27 Якби сьогодні зняли заборони і надрукували повного Куліша <g/> , може хіба одна десята його писань справді стала б набутком серця і розуму читацького <g/> . </p>
doc#72 Ті <g/> , що пропонуємо ми <g/> , є <g/> , на жаль <g/> , не раз лише спробою <g/> , ледве чимось більшим <g/> , аніж матеріалом для обміну думок та ще <g/> , може <g/> , спонукою до всебічного вивчення <g/> , про яке сьогодні доводиться тільки мріяти <g/> . </p>