Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 , і він тільки сказав <g/> : </p><p> — Ні <g/> , це не для вас <g/> . </p><p> Та я й сам всерйоз про це не думав <g/> . Німцем я не хотів
doc#81 в своїх теплих одягах і уникала розмов <g/> , а Журбі я сам не дуже довіряв <g/> . Зрештою <g/> , вони жили в далеких
doc#81 диво <g/> , що слово фронт не чоловічого роду <g/> , як йому сам Бог звелів <g/> , а жіночого <g/> . І от на початку грудня я
doc#81 — він був на шість років старший від мене і <g/> , сам постать другорядна й сірувата <g/> , знав багатьох
doc#81 їм було приємно і з обох боків щиро й дружньо <g/> , хоч сам курс був шкільного типу і не міг бути дуже
doc#81 на моїй статті про Юрія Клена <g/> , який і сам писав у тому ж дусі <g/> , сказати б <g/> , « <g/> вісниківства <g/> » <g/> .
doc#81 показався добрим підприємцем і повидавав сам усі ті компіляції <g/> , до того ж спримітивізовані й
doc#81 . І його невеличкий учинок <g/> , про який він <g/> , може <g/> , сам забув за кілька днів <g/> , стоїть для мене вище від
doc#81 публічних телефонів <g/> . Таємницею лишається й сам транспорт <g/> . Від вокзалу до УЦК на Руській вулиці
doc#81 поляк уміє <g/> . Аж тут у мене запитано <g/> : </p><p> — А чи пан сам <g/> , чи має родину <g/> ? </p><p> Треба було відповісти <g/> , що я з
doc#81 не до того <g/> , щоб услухатися до промов <g/> . Я лишався сам <g/> , більше ніхто мені не допомагатиме <g/> . І треба
doc#81 лукаві <g/> , але не брехливі очі <g/> . Відповідав мені й сам стиль наших зустрічей <g/> : ми звичайно не ходили в
doc#81 він буковинець <g/> , а не галичанин <g/> , — і то <g/> , мабуть <g/> , сам вірячи в це ( <g/> поки говорив <g/> . Були в ньому деякі
doc#81 їх приносив мені цілими паками Дорошенко ( <g/> який сам ставився до галичан і галичанства дуже
doc#81 але вибору не було <g/> . </p><p> Несподівано для мене Берлін сам звернувся до мене <g/> . Як берлінський Український
doc#81 для ночівлі одну кімнату їй <g/> , а одну мені <g/> , а сам подався до якихось приятелів <g/> . </p><p> Склалося так <g/> , що
doc#82 не братися за свій автопортрет <g/> . Хай читач сам вибудовує його <g/> . Звичайно <g/> , в книжці зібрані
doc#84 — одне <g/> . Це тільки здається <g/> , що мистець сам висуває якісь концепції <g/> . Він висуває їх у
doc#84 знищити <g/> . Його не знищать тільки тоді <g/> , коли він сам перейде межі своєї провінційности <g/> . Світ має
doc#85 відповідаємо ми <g/> . Докази <g/> ? Аж ніяк не апріорні <g/> , а сам наш літературний процес <g/> . Що є розвиток