Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Дещо про сучасну стадію розвитку української літературної мови <g/> .
doc#72 —Словник української мови Б. Грінченка ( <g/> ред <g/> .
doc#72 <p> Мирний був проти будь-якої неукраїнської тематики в українській літературі ( <g/> він <g/> , приміром <g/> , не схвалював кримські оповідання Коцюбинського <g/> ) <g/> ; проти перекладів ( <g/> хоч сам переклав “ <g/> Короля Ліра <g/> ” <g/> , та ніколи його не друкував <g/> ) <g/> ; проти не-народних слів <g/> , включно з позиченими словами ( <g/> “ <g/> слова <g/> , котрі народ не вживає <g/> , такі як нерви <g/> , енерґія <g/> " <g/> ) <g/> , а обстоював послідовну чистоту народної мови в літературі ( <g/> Мирний 491 <g/> , 461 <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> 37 Взято з Тимошенка 2 <g/> , 213. Подібну думку висловив і Ф. Корш <g/> , говорячи про неузгодженість галицьких елементів з іншими елементами української літературної мови <g/> : “ <g/> Ці розбіжності неминучі на початку творення будь-якої писемної мови <g/> ” ( <g/> “ <g/> Националистическая наука <g/> ” <g/> , - “ <g/> Украинская жизнь <g/> ” 193 <g/> , 7-8 <g/> , 32 <g/> ) <g/> . </p>
doc#74 Далі <g/> , в завуальованій формі тут наявні дві засади комуністичної політики <g/> , що лишатимуться незмінними довгі роки <g/> , а саме <g/> : поступки щодо мови <g/> , але не чогось іншого <g/> ; підкреслення рівнорядности <g/> , а не панування <g/> , української мови <g/> , іншими словами <g/> , визнання російської мови однією з двох мов на Україні <g/> .
doc#74 1919 року всі місцеві мови проголошуються рівноправними <g/> ; [ <g/> 18 <g/> ] 1920 року говориться про те <g/> , що « <g/> українська мова повинна вживатися нарівні з великоруською <g/> » <g/> ; [ <g/> 19 <g/> ] 1923 року таке наставлення виразно відкидається <g/> : « <g/> Формальна рівність <g/> , що визнавалася до цього часу між двома найбільш поширеними на Україні мовами - українською та і російською - недостатня <g/> » <g/> .
doc#76 Наприклад <g/> , діялекти ( <g/> мовні одиниці <g/> ) А і Б можуть злитися в одну мову В <g/> , зберігаючи в ній деякі свої риси на правах діялектів цієї мови абож зазнавши цілковитої уніфікації <g/> .
doc#76 <p> Як уже подано в аксіомі 1 <g/> , реконструкція племінних доісторичних слов'янських мов на східноєвропейській рівнині <g/> , якщо такі мови існували <g/> , сьогодні неможлива <g/> .
doc#76 Ось на схрещенні даних із реконструйованої праслов'янської мови і з давніх писаних текстів <g/> , переважно 11 — 12 ст <g/> .
doc#76 Коли факт входження КП регіону до ( <g/> прото <g/> ) білоруської мови на півночі і до ( <g/> прото <g/> ) української мови на півдні став наявним <g/> , в осередку поліських говірок виник термін-самоозначення тутейші ( <g/> тутэйшыя <g/> ) <g/> , себто ті <g/> , що « <g/> тут <g/> » споконвічні й опираються обом експансіям <g/> , з півночі і з півдня <g/> . </p>
doc#76 Неможливо знайти таку дату для кожної живої мови <g/> , також для української <g/> .
doc#76 Умовна дата постання давньоукраїнської літературної ( <g/> церковної <g/> ) мови — дата хрещення Руси — 988. Цю мову можна і слід назвати давньоруською <g/> .
doc#76 Русский мав свого двійника общерусский <g/> , інші мови таких двійників не мали — не було общеукраинского <g/> , общепольского тощо <g/> .
doc#76 Я не мав доступу до великих словникових картотек російської мови <g/> , зосереджених у Москві й Петербурзі <g/> .
doc#76 601-603. </p><p> УВАГА ПРО ТЕКСТ СТАТТЕЙ <g/> , </p><p> ЩО ВВІЙШЛИ ДО КНИЖКИ </p><p> Перший варіянт пропонованої тут статті — тез про походження української мови — був виголошений в Університеті Києво-Могилянська академія в вересні 1992 року <g/> .
doc#77 Ця поліфонічність <g/> , многоголосість авторової мови доведена до віртуозности в сцені діялогу п'яного Василя з Козенком ( <g/> ст <g/> .
doc#78 <p> Не треба спеціяльно доводити <g/> , що ані поняття чистоти мови <g/> , ані поняття « <g/> грубости <g/> » не мають об'єктивних підстав у цих і подібних судженнях <g/> , а тільки відбивають соціяльну оцінку мовців <g/> .
doc#78 Але коли приймається <g/> , що літературна мова в усьому тому <g/> , що робить її системою <g/> , збігається з системою говірки <g/> , то це — принаймні в випадку української мови <g/> , ані трохи не відповідає дійсності <g/> .
doc#78 Полтавського походження Котляревського й київського походження Шевченка вистачило для тези про києво-полтавську основу літературної мови <g/> .
doc#78 У цьому слід перше <g/> , ніж деінде <g/> , шукати причини того <g/> , що елементи північно-української традиції української літературної мови не були перекреслені в поетичній мові Шевченка <g/> , хоча роля їх була <g/> , звісно <g/> , другорядна <g/> .