Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 1910,682,899,1106 і далі <g/> , 1226 <g/> , 1250,1263,1322,1799 <g/> ) <g/> , не згадуючи про те <g/> , що виступи про неросійські мови взагалі <g/> , природно <g/> , стосувалися й до української мови <g/> .
doc#72 Особливо значущі були декрети ВУЦВКу й Раднаркому з ЗО квітня 1925 року “ <g/> Про заходи термінового проведення повної українізації радянського апарату <g/> ” та декрет Раднаркому з 16 липня того ж року “ <g/> Про практичні заходи до українізації радянського апарату <g/> ” ( <g/> “ <g/> Збірник узаконень <g/> ” ч. 26 <g/> , 6 червня 1925 <g/> , 202 і далі <g/> ; ч. 56 <g/> , 10 серпня 1925 <g/> , 653 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 ( <g/> Косіор 21 і далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 На 1930 рік кількість українських початкових шкіл зросла до 14.430 <g/> , російських — до 1.504 <g/> ; для семирічок відповідні числа були — 1.732 і 267 ( <g/> Скрипник 210 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 Справу ще раз обговорювали в 1926 році і знов без наслідків ( <g/> Papierzynska 266 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> 23 Подробиці запрошення Грінченка для роботи над словником розповідає Чикаленко ( <g/> 302 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 Курси обмежувалися на кількох українознавчих дисциплінах ( <g/> Лотоцький 2 <g/> , 325 і далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 39 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 Протягом літа 1917 р. відбулося коло сотні курсів українознавства для вчителів ( <g/> Дорошенко 1,396 <g/> ) <g/> , 5 жовтня відкрито в Києві Український народній університет <g/> , а 7 листопада Науково-педагогічну Академію ( <g/> Дорошенко 399 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 Мабуть так само виглядала справа і в індустрії <g/> , зокрема на Донбасі <g/> , з новоствореною ( <g/> червень 1933 <g/> ) посадою “ <g/> партійних організаторів <g/> ” ( <g/> “ <g/> Нариси <g/> ” 399 і далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 У Другій Думі українська фракція нараховувала 47 депутатів ( <g/> Чикаленко 422 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 1913 <g/> , 1084 і далі <g/> ) і яку плекали такі товариства як Галицко-русское общество <g/> , Русское собрание <g/> , Клуб общественных деятелей і Славянское благотворительное общество ( <g/> Лотоцький 2 <g/> , 463 і далі <g/> ) <g/> , здавалася близькою до здійснення <g/> .
doc#72 <p> В “ <g/> Карпатської правди <g/> ” знайшлися послідовники <g/> : соціял-демократична газета “ <g/> Вперед <g/> ” ( <g/> з 1926 р. <g/> ) <g/> , тижневик “ <g/> Свобода <g/> ” <g/> , орган християнсько-народної партії ( <g/> з 1930 р. <g/> ) <g/> , деякі літературні публікації ( <g/> Штець 58 і далі <g/> ; Tichy 125 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 Квітковський 645 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 Особливо значущі були декрети ВУЦВКу й Раднаркому з ЗО квітня 1925 року “ <g/> Про заходи термінового проведення повної українізації радянського апарату <g/> ” та декрет Раднаркому з 16 липня того ж року “ <g/> Про практичні заходи до українізації радянського апарату <g/> ” ( <g/> “ <g/> Збірник узаконень <g/> ” ч. 26 <g/> , 6 червня 1925 <g/> , 202 і далі <g/> ; ч. 56 <g/> , 10 серпня 1925 <g/> , 653 і далі <g/> ) <g/> .
doc#76 69 і далі <g/> ) виявили спочатку експансію на схід <g/> , беручи участь у формуванні конгльомерату південноросійських говірок з їхніми перетвореннями первісного сильного акання на цілу низку інших типів акання <g/> , але далі втратили силу експансії на схід і якоюсь мірою поступилися російській мові на території Смоленщини <g/> .
doc#51 84 і далі <g/> . </p>
doc#72 стало нам жити куди важче <g/> , алеж рямки нашого життя сильно поширилися <g/> ” ( <g/> Сімович 1934а <g/> , 90 і далі <g/> ; передрук <g/> : Сімович 1984 <g/> ) <g/> . </p>
doc#16 І далі <g/> : чому Донцов не помітив усіх інших наведених у Юрія Косача прізвищ <g/> ?
doc#42 І далі третій образ — пелюстки пливуть Дунаєм <g/> , а на незнаних берегах плачуть над ними чужі квітки <g/> .