Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 ним зустріч <g/> . Він знав ціну радянської системи <g/> , але він уважав цю країну за свою батьківщину і <g/> , без
doc#81 , не розпочалося <g/> . Канцелярії ще працювали <g/> , але авдиторії були порожні <g/> , і було відомо <g/> , що
doc#81 до запеклих ворогів радянської влади <g/> , але ми знаємо й те <g/> , що ви маєте багато небезпечних
doc#81 інституті <g/> . Видатним науковцем він не був <g/> , але Булаховський цінив його як порядну людину <g/> .
doc#81 не думав <g/> . Німцем я не хотів робитися <g/> . Рід родом <g/> , але я не був згодний міняти свою шкуру й душу <g/> . Я
doc#81 з дядею Вовою над Дінець <g/> , напрям майже той <g/> , але яка різниця обставин і настрою <g/> ! Тепер уже не
doc#81 Оглоблин тримав газету на рівні грамотности <g/> , але справжньої журналістичної яскравости вона не
doc#81 національної гідности <g/> . Я вже писав про це <g/> , але повторю тут <g/> , бо епізод цей лишив свій слід у моїй
doc#81 Харків я покидав серед товаришів долі й недолі <g/> , але без особистого приятеля <g/> . І навіть тоді <g/> , у
doc#81 у що пощастило <g/> . Ішов поміж нас і Семененко <g/> , але навіть у своїй тоді мізерності він зберігав
doc#81 чемно <g/> , я не стояв <g/> , мені запропонували сісти <g/> , але ні до якої співпраці мене не просили <g/> , і кожної
doc#81 нам <g/> , що на поїзд претендувати ми не маємо права <g/> , але сьогодні ввечері йде поїзд до Здолбунова <g/> , і от
doc#81 було ніби поза часом і простором <g/> , воно було я <g/> , але це я <g/> , так вірилося <g/> , вірилося беззастережно <g/> ,
doc#81 реєстровані політичні організації <g/> ) <g/> , але <g/> , коли доходило до здобуття якихось позицій від
doc#81 , чи видалений поза межі України <g/> , — не знаю <g/> , але чи так чи так він опинився в Воронежі <g/> . Там він
doc#81 дітти приязні до своїх хрещених батьків <g/> , але не дуже до них учащають <g/> . </p><p> Рік пізніше <g/> , на початку
doc#81 в жовтні 1955 року <g/> , вона повернулася до Львова <g/> , але її старий будинок був уже не її <g/> . Вона померла
doc#81 , яка могла б бути початком його відродження <g/> , але <g/> , як більшість інших вартісних починів <g/> , не
doc#81 конфліктів <g/> . Праця забезпечена <g/> , безглузда <g/> , але рутинна й не нечесна <g/> , квартира зовсім можлива <g/> ,
doc#81 , існувала <g/> . Існувала дивізія <g/> . І фронт <g/> . Окраєм <g/> , але вони вдиралися в ідилію мого львівського року <g/> ,