Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Але в тривожному запитанні Марусі Білик і Олі Островської ( <g/> що пізніше обидві працювали в редакції « <g/> Комуніста <g/> » <g/> , від 1943 року « <g/> Радянської України <g/> » <g/> , головного органу ЦК партії <g/> ) я відчув тривогу не тільки за те <g/> , — як мені <g/> , мовляв <g/> , поводитися <g/> , — але й за форму й долю української мови <g/> .
doc#81 Тоді на Україні існував культ Білоруси <g/> , що її Сосюра охристив « <g/> синьоока сестра України <g/> » <g/> , а на Білорусі був відповідний і <g/> , може <g/> , навіть міцніше відчуваний культ України <g/> , що йшла <g/> , мовляв <g/> , тим самим шляхом до дерусифікації <g/> , але була сильніша й здобула більше <g/> .
doc#81 <p> На Україні моєю гостителькою була кузина Оля <g/> .
doc#81 1934 року столицю України перенесено до Києва <g/> .
doc#81 Якби я не покинув Україну під час війни <g/> , можливо <g/> , я був би наступником Булаховського в Інституті мовознавства <g/> , і за мною так само височіла б тінь Білодіда <g/> .
doc#81 В УКІЖі студенти з'їздилися з усієї України <g/> .
doc#81 Це справило на Зінаїду Федорівну таке враження <g/> , що вона вирішила не тікати далі на Захід <g/> , а лишитися в Празі й бути репатрійованою на Україну <g/> .
doc#81 Принаймні в наукових виданнях радянської України її ім'я мені не траплялося ніколи <g/> .
doc#81 Треба пам'ятати <g/> , що після тайфуну єжовщини <g/> , з одного боку <g/> , і в перші місяці після окупації Галичини й Волині <g/> , а роком пізніше й Буковини <g/> , з другого <g/> , радянська Україна проходила через фазу заспокоєння й відносного політичного затишшя <g/> .
doc#81 Навіть обласна газета зветься « <g/> Вільна Україна <g/> » — де ж би щось таке з'явилося на території « <g/> старорадянської <g/> » України <g/> ?
doc#81 Синеньким димком міг там зникнути кінець « <g/> Вальдшнепів <g/> » і « <g/> Україна чи Малоросія <g/> ?
doc#81 Сама співпраця з « <g/> Новою Україною <g/> » не ставила переді мною морально-етичних проблем <g/> .
doc#81 <p> Тут ми прийшли до другої обставини <g/> , чому важко було працювати для « <g/> Нової України <g/> » <g/> .
doc#81 Іван <g/> , для східняків Юрій Осипович Костюк <g/> , зробив багато доброго на Україні в воєнний час <g/> , та про це він мусів мовчати <g/> , а тепер цим ніхто не цікавиться <g/> , та й майже нема змоги <g/> , з вимерлими свідками <g/> , відтворити <g/> , щу саме він учинив <g/> . </p>
doc#81 У Харкові ми були частиною України — Київ був поза Україною <g/> , він був ніде <g/> .
doc#81 Хоч <g/> , як і більшість своїх колеµ <g/> , він був інтеліµентом другого покоління <g/> , явище <g/> , що ніколи не могло знайти сприятливих обставин для своєї появи в радянській Україні <g/> , явище <g/> , що сбме викільчувалося перед радянською окупацією в Галичині <g/> , але й там було скошене після ствердження там радянської влади <g/> .
doc#81 У радянській ліквідації діячів періоду українізації Семенів був заарештований і чи засланий <g/> , чи видалений поза межі України <g/> , — не знаю <g/> , але чи так чи так він опинився в Воронежі <g/> .
doc#81 Якщо існує така річ <g/> , як характер нації <g/> , і якщо існують люди <g/> , що втілюють якусь рису цього характеру на Україні <g/> , то Чапленко втілював українську впертість <g/> .
doc#82 <p> Мої друзі в Києві <g/> , Харкові <g/> , Львові кажуть мені <g/> , що на Україні я дебютант і тому треба було б <g/> , щоб сказав слово про себе <g/> .
doc#82 На терені розгромлених Німеччини і Австрії <g/> , почасти Італії <g/> , у суті речі зовсім екстериторіяльно <g/> , творилася ілюзорна « <g/> друга Україна <g/> » <g/> .