Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#76 <p> Подані тут у короткому перегляді факти дозволяють говорити <g/> , що вже в пізній дописемний час східнослов'янські говірки південнозахідних регіонів оформилися в дві групи <g/> , умовно тут названі ГП і КП <g/> , які в своєму розвитку відрізнялися від мовних одиниць на північ і північний схід від них <g/> .
doc#9 <p> Усе тут попереду подане — не тільки вислід старечої балакучости <g/> .
doc#40 Інакше є <g/> , наприклад <g/> , у другому складі слова театр <g/> : тут є максимум звучности на а <g/> , спад на т і нове <g/> , хоч і менше піднесення на р ( <g/> аТр <g/> ) Звук р утворює тут своєрідний при́складок <g/> . </p>
doc#94 Попри все <g/> . </p><p> НА БЕРЕГАХ ХРОНІКИ ПОТОЧНИХ ПОДІЙ </p><p> Те <g/> , що я хочу тут сказати <g/> , — не наукова доповідь <g/> .
doc#62 Без оглядання на цензуру тут зібрано ніби живі людські вислови <g/> .
doc#80 Тим часом тут не тільки ключ до провідної ідеї твору про неконтрольованість людської поведінки і про суперечність між наміром і дією <g/> , — тут також <g/> , у творі <g/> , виданому 1928 року <g/> , передбачення терору тридцятих років <g/> , що знищив <g/> , серед мільйонів інших <g/> , і всіх рецензентів повісти <g/> , — все в ім'я майбутнього щастя людства чи то пак трудящих <g/> . </p>
doc#52 Іншими словами <g/> , хай читач не шукає тут ні географії <g/> , ні історії <g/> , хоч далі й і список вийшов би <g/> , мабуть <g/> , не коротший <g/> , — із спогадів Семена Підгайного й інших <g/> .
doc#30 <p> До проблем замежности чи то пак популярности за РУБЕЖем <g/> , то думаю <g/> , що тут уже дещо з перспектив майбутнього накреслюється <g/> .
doc#40 Глибше придивившись <g/> , побачимо <g/> , що тут ознака <g/> , виражена ім'ям <g/> , приписана підметові лише на час і при умові наявности ознаки <g/> , вираженої дієсловом <g/> .
doc#97 Але він не помітив <g/> , що тут подано не лише соціяльний контраст ( <g/> ситі і голодні <g/> ) <g/> , а й національний <g/> , колоніялізм пригноблювачів-панів-росіян і колоніяльність пригноблених <g/> , виголоднілих і упосліджених казахів <g/> .
doc#40 Іноді дослівність перекладу здійснюється навіть коштом змістовносте Наприклад <g/> , часто згадується <g/> , що французький фразеологічний зворот пе pas dans son assiette <g/> , що означає 'не по собі' <g/> , перекладено не в своїй тарілці <g/> , бо assiette здебільшого справді означає по французьки 'тарілка' <g/> , дарма що тут воно радше означає 'настрій' <g/> .
doc#40 <p> Якщо мовець <g/> , оповідаючи про щонебудь <g/> , ставить сам собі запитання на те <g/> , щоб тут таки дати відповідь на нього <g/> , таке запитання зветься антиципаційним <g/> , напр <g/> .
doc#65 Я тут скористаюся з виписів Віктора Свободи з роману Гончара " <g/> Собор <g/> " <g/> , матеріяли здебільшого не подавані в радянських словниках української мови <g/> .
doc#81 Безперечно стосується це до другої моєї колеµи — цим разом з УКІЖу — Іни Якимівни Журби <g/> , що про зустріч з нею в перші дні лютого 1943 року я тут уже згадував <g/> .
doc#62 Але листування <g/> , як тут уже згадано <g/> , це портрет не лише того <g/> , хто пише <g/> , а й тих <g/> , кому писалося <g/> .
doc#78 Книжна традиція <g/> , про яку тут мова <g/> , — це традиція літературної мови <g/> , спертої на чернігівські говірки <g/> . </p>
doc#103 Японці тут ходили <g/> , « <g/> охали <g/> » й « <g/> ахали <g/> » <g/> .
doc#40 Отже <g/> , і тут виявляється та сама тенденція витворити єдину форму непрямих відмінків <g/> .
doc#47 Очевидно <g/> , ці критерії не раз перехрещувалися <g/> , і тут корінь вагань або подвійних влучень <g/> . </p>
doc#72 За роками це виглядало так <g/> : </p><p> 1924 </p><p> 195 </p><p> 1928 </p><p> 450 </p><p> 1931 </p><p> 343 </p><p> 1932 </p><p> 288 </p><p> 1934 </p><p> 346 </p><p> 1935 </p><p> 223 </p><p> 1938 </p><p> 476 </p><p> Пересічна кількість примірників у накладі зросла від 2,204 до 6.524. Знов таки <g/> , і тут існувала велика диспропорція між Галичиною та іншими українськими землями <g/> .