Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#70 людей до України <g/> , так відбувається міґрація слів <g/> . Казав Панас Мирний <g/> : “ <g/> Вибивали з людської волі
doc#71 собі пішло <g/> , </p><p> И <g/> , якъ сонце из-підъ хмары <g/> , </p><p> Рідне слово изійшло <g/> . </p><p> Приняло козачі річі <g/> , </p><p> Регітъ <g/> , жарты <g/> ,
doc#71 О. Кундзіча [ <g/> 19 <g/> ] <g/> , наприклад у потрактуванні слів шляпа та капелюх [ <g/> детальніше див <g/> . <g/> : 51 <g/> ] <g/> . </p><p> xx
doc#72 , темат і т.д. <g/> ; відкинено закінчення -а в таких словах <g/> , як артист <g/> , архітект <g/> , митрополит <g/> , поет — ст <g/> .
doc#72 мови <g/> , як Шевченко та Куліш <g/> , рясно з'являються слова не знані в повсякденному сільському житті <g/> . 15 </p>
doc#72 . До цього переліку слід додати орган УСДРП “ <g/> Слово <g/> ” ( <g/> Київ <g/> , 1907-1909 <g/> ) і єдине періодичне видання
doc#72 . Отже <g/> , наша політика є в тому <g/> , щоб не словом <g/> , а ділом <g/> , щиро й чесно показати українському
doc#72 у них навіть як предмет <g/> . Також <g/> , за його словами <g/> , “ <g/> у більшості високих шкіл виклади
doc#72 стилістичні характеристики слів <g/> . Це було нове слово в українській лексикології <g/> . Проте <g/> , коливання
doc#72 нею в культурному житті в широкому сенсі слова <g/> . Зайве згадувати <g/> , що в обох випадках це
doc#72 . У питанні <g/> , як передавати і та g у чужих словах ( <g/> л чи ль <g/> , г чи ґ <g/> ) Конференція згоди не дійшла <g/> .
doc#72 ) народи звичайно засвоюють основну масу чужих слів через посередництво панівної нації <g/> . Такою
doc#72 — три з яких галицькі ( <g/> SCHEVELOV 1966 <g/> , 119 <g/> ) <g/> ; для слова завидовать відповідник позавидіти позначено
doc#72 , словам часто надавано нового значення <g/> . Так слова <g/> , семантично пов'язані з сільським життям —
doc#72 нові слова радянського періоду та що деякі нові слова доби українізації є “ <g/> псевдонауковими
doc#72 Гумбольдта й Потебні про внутрішню форму слів ( <g/> 69 <g/> ) <g/> , Фінкель пробує довести <g/> , що терміни без
doc#72 синонімів подано лише ближчий до російського слова <g/> , напр <g/> . <g/> , двор — двір ( <g/> немає подвір'я <g/> , обійстя <g/> ) <g/> ;
doc#72 в українську частину словника суто російське слово риболов <g/> . </p><p> Отже <g/> , словник майже ідеально
doc#72 “ <g/> Правди <g/> ” жадав <g/> , щоб відповідні російські слова фігурували також в українській частині
doc#72 питання полягала в тому <g/> , що до 1936-1937 року це слово в російській мові вживалося в словосполученні