Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#24 Але коли ми постараємося вловитивнутрішню логіку розгортання образів і визначити смисл кожного абзаца <g/> , — то кількість підходів може бути дуже велика <g/> , а самі підходи дуже різноманітні <g/> .
doc#25 <p> ix В дійсності умови ці не зовсім ті самі <g/> , бо в північноукраїнській говірках “ <g/> поліфтонги <g/> ” бувають тільки під наголосом <g/> , — але це тільки геть пізніше виявив Вс <g/> .
doc#27 Знає добре нашу історію <g/> , а пісні так співає ( <g/> та все наські <g/> ) <g/> , що аж серце радується <g/> » ( <g/> 1847 <g/> ) <g/> , листи до неї <g/> , що їх <g/> , на жаль <g/> , маємо тільки два <g/> , 1856 року <g/> , — самі собою прекрасні описи ідилії ( <g/> і трохи — нудьги <g/> ) поміщицьких маєтків на Україні — прекрасні варіяції « <g/> Садка вишневого коло хати <g/> » <g/> , перенесеного з селянського до дідицького життя — листи ціне виходять поза межі простих настроїв <g/> , деталів щоденного побуту і тим самим окреслюють образ жінки вірної <g/> , доброї <g/> , чутливої <g/> , безмежно відданої своєму чоловікові <g/> , але і тільки <g/> , так що <g/> , їх прочитавши <g/> , так і хочеться сказати за Кулішем <g/> , там таки <g/> : « <g/> Добрі люди <g/> , тільки скучно <g/> » <g/> .
doc#29 Живемо в добу революції <g/> , робимо й самі революцію <g/> !
doc#30 <p> Повертаючися до народів <g/> , які самі собі будують майбутнє <g/> , « <g/> своєю собственной рукой <g/> » <g/> , то воно конешно <g/> , але ж не забуваймо й того <g/> , що Гітлера приготували в Версалі <g/> , а німецькі малятка вечорами молились Ґотт <g/> , штрафе Енґлянд13 ( <g/> включно з Америкою <g/> ) на антантську музику <g/> .
doc#30 Та мені Вас не хвалити <g/> , Ви самі знаєте <g/> , по чому хліб і сіль по чім <g/> .
doc#40 : « <g/> Вітер і хвиля гнали самі <g/> » ( <g/> Укр <g/> .
doc#40 Далі ми побачимо <g/> , що і сполучники рядів і паратактичних </p><p> речень здебільшого ті самі <g/> .
doc#40 Але в жадному випадку ми не знаходимо граматичного підпорядкування одного речення другому <g/> , та й самі відтінки значення більше окреслюють суб'єктивне ставлення <g/> , ніж позначають логічні категорії <g/> .
doc#40 Дуже часто хіязм охоплює не тільки ті самі члени речення <g/> , а просто ті самі слова <g/> ; тоді він відіграє ролю урізноманітненої ґемінації <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Ці самі наростки -н ( <g/> ий <g/> ) і -ов ( <g/> ий <g/> ) ( <g/> -ев ( <g/> ий <g/> ) <g/> ) показують також дуже часто матеріал <g/> , що з нього зроблений предмет <g/> , напр <g/> .
doc#40 Причина цього та <g/> , що цим досягається спрощення системи синтаксичних зв'язків числівника <g/> : числівники двоє <g/> , троє <g/> , четверо з непрямими відмінками від два <g/> , три <g/> , чотири мають точнісінько такі самі синтаксичні властивості <g/> , як числівники від п'ять до дев'ятсот <g/> : керують родовим відмінком іменника <g/> , коли самі стоять у називному <g/> , узгоджуються з іменником у інших відмінках <g/> .
doc#40 Натомість самі збірні числівники часто і легко виступають на позначення збірноти осіб без займенника <g/> , напр <g/> .
doc#40 ) дієприкметник одягнені зовсім не означає <g/> , що обох героїв хтось одягнув <g/> , — найпевніше <g/> , що вони одяглися самі <g/> , отже <g/> , дієприкметник тут просто означає стан <g/> , що постав у наслідок дії <g/> .
doc#59 Слово названо <g/> , асоціяції плетуться самі <g/> .
doc#60 Треба умовитися <g/> , що не конче всі українські слова повинні мати один семантичний відтінок <g/> , одне значення <g/> , треба прийняти той факт <g/> , що як і в кожній мові <g/> , в українській мові є слова з кількома значеннями і <g/> , що ці значення не конче завжди ті самі <g/> , що в відповідних словах інших мов <g/> . </p>
doc#64 Потрібні луччі люди з еміґрації <g/> , щоб панувати над ним <g/> , тримати його в суворій покорі й послуху <g/> , вести тих сліпороджених шляхом державної сили й величі <g/> , бо самі вони ні на що не здатні <g/> , хіба за винятком одиниць <g/> , які <g/> , одначе <g/> , тоді мусять відокремитися від народу й перейти до касти тих плеканих головне на еміґрації і то якомога далі від небезпечних зон луччих людей <g/> .
doc#65 Шкільних словників <g/> , у ті самі роки <g/> , 1934—1935 <g/> , видано десять ( <g/> біологічний <g/> , ботанічний <g/> , географічний <g/> , два математичні <g/> , хемічний <g/> , анатомічний <g/> , природничий <g/> , зоологічний <g/> ) <g/> .
doc#72 Самі назви січ <g/> , січовий пов'язані з традиціями ХУІ-ХУІІ ст <g/> .
doc#73 Навпаки <g/> , в романі ідеї існують не самі в собі <g/> , а через конкретні характери <g/> , через зумовлену внутрішнім єством персонажів їх поведінку <g/> . </p>