Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 узгодження прикметника з іменником буває <g/> : </p><p> 1. Коли два прикметники в однині <g/> , що стосуються до
doc#40 а загальна характеристика його буде дана в § 72. Коли говорити зокрема про іменниковий словотвір <g/> ,
doc#97 саму лише логіку <g/> . Я вірю Большакову <g/> : коли він трактує казахів як друзів і коли він схвалює
doc#94 , коли для цього чогось у мові нема навіть слова <g/> ? Коли візантійщина опанувала мислення <g/> , задушивши в
doc#9 за межі нашої теми <g/> ) <g/> . Як це могло статися <g/> ? </p><p> Коли ми аналізуємо <g/> , наприклад <g/> , мову його поезій4 <g/> ,
doc#17 , то чи варт було п'єсу відновляти на сцені <g/> ? Коли про це можна ще було сперечатися перед виставою
doc#80 книжок загубити її <g/> » ( <g/> « <g/> Доктор Серафікус <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> « <g/> Коли б люди не бачили снів <g/> , може <g/> , вони ніколи не
doc#40 березневих днів <g/> » — Ле <g/> ) або на- мірово ( <g/> напр <g/> . <g/> , « <g/> Коли виходив з інституту <g/> , то давав анібалову
doc#4 » <g/> ) </p><p> не раз поетка чує « <g/> усміх <g/> , тепло і руку <g/> » <g/> , « <g/> коли так гарно нам достигла осінь <g/> » <g/> . Ніби прямою
doc#80 близькість стала дійсністю <g/> . </p><p> Домонтович <g/> : « <g/> Коли піяніно замовкло <g/> , було вже темно <g/> . Дрізд більше
doc#85 , тільки формулював він це дуже просто <g/> : « <g/> Коли б люди писали тільки те <g/> , що вони бачили й бачать <g/> ,
doc#9 можна зформулювати такими його словами <g/> : « <g/> Коли ми тепер і негайно не подбаємо <g/> , щоб затерти і
doc#28 пушкінської елегії ( <g/> « <g/> Небо осіннє <g/> » <g/> , кінцівка « <g/> Коли летять <g/> » <g/> ) <g/> , то поруч забряжчать своєю
doc#100 сумніша <g/> . Очевидно <g/> , багато хто жив ейфорією <g/> , а коли вона втратилася <g/> , втратив і свої надії <g/> . Це — по
doc#68 проти СРСР в усій донкіхотській трагічності <g/> , а коли хочете <g/> , й трагікомічності такого
doc#68 не купуємо в одяговій крамниці тоґи й хітони <g/> , а коли визначаємо колір <g/> , то просимо червоного й
doc#47 його на інших творах Лятуринської того часу <g/> , а коли воно справдиться <g/> , кинути дещо інакший погляд і
doc#40 нові й не зовсім звичні <g/> , ще інші — як застарілі <g/> . А коли ми це відзначимо <g/> , то вже віддамо певну данину
doc#82 й не конкурувала з церковними казаннями <g/> . </p><p> А коли дивитися на дійсність обома розплющеними
doc#81 між Чикаленком і мною вона воліла б мене <g/> , але коли ні — вона піде за Чикаленка <g/> . Цинізм пропозиції