Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 <p> Тут він посилався на те <g/> , що в умовах двомовности люди можуть кувати нові слова <g/> , що складаються з двох слів <g/> , кожне з яких у двох мовах означає те саме <g/> , в даному випадку — мордовське му і російське земь <g/> , 'земля‘ <g/> . </p>
doc#81 Тікання від росіян чехи одностайно розглядали як зраду <g/> , як запроданість німцям <g/> , українських мрій про визволення вони не розуміли й не хотіли розуміти <g/> , кожний у Празі тільки й думав про те <g/> , як « <g/> руси <g/> » ввійдуть до Праги <g/> , і вже тримав свого husa pro Rusa <g/> .
doc#81 Інша річ — статті для університетських підручників <g/> , вони були відкриті кожному нападові <g/> .
doc#81 Приставши на те <g/> , щоб я не лишався під німецькою окупацією <g/> , Галицький виголосив розмірно довгий монолог про те <g/> , що в грізні воєнні часи кожний радянський патріот повинен допомагати викривати всі небезпечні елементи <g/> .
doc#81 Зрештою <g/> , кожний день зволікання був загрозою <g/> , бо фронт міг відрізати нас від Харкова ( <g/> ми ж за тими радянськими зведеннями не могли собі уявити <g/> , де проходив фронт — десь між Полтавою й Харковом <g/> , але де <g/> ?
doc#81 Солдати дуже дивувалися <g/> , що кожного ранку вона їх усіх оглядає <g/> , міняє пов'язку <g/> , але мені — як поклали <g/> , так і лишається <g/> , — навіть ні лікарка <g/> , ні медсестри не питають <g/> , як я почуваюся <g/> .
doc#81 Бо під німцями від нас таки не вимагали <g/> , щоб ми кожного разу згадували Гітлера й націоналсоціялізм <g/> , а в радянських умовах ніщо не йшло без похвали геніяльному вождеві <g/> …
doc#81 Із сліпучо чорним волоссям і такими ж очима <g/> , слідами <g/> , може <g/> , ще недавньої краси <g/> , вона кидалася на кожного <g/> , з ким могла говорити <g/> , особливо про Гната Мартиновича <g/> .
doc#81 <p> Я виріс у цьому місті <g/> , я був його частиною <g/> , і воно було частиною мене <g/> , я добре бачив його вбогість <g/> , брак культурної традиції <g/> , але я був свідком його зростання в роки його столичности <g/> , кожний новий будинок <g/> , кожна нова трамвайна лінія <g/> , поява перших тролейбусів і таксі — це все було моїм зростанням <g/> , я болюче переживав роки його занедбання після перенесення столиці до Києва <g/> .
doc#81 Чому в ньому не з'їла всіх людських почувань ненависть до всіх і кожного в цій диявольській вищереній проти нього Руслянд-Росії <g/> ?
doc#81 Друкарські верстати видавництва не працювали безперебійно й не викидали на ринок книжку за книжкою <g/> , але поява кожної була невеликою подією <g/> . </p>
doc#81 Небезпека такого рішення для долі Василя Івановича була ясна кожному <g/> , і він переживав це становище боляче й трагічно <g/> .
doc#81 Елеµантно одягнений <g/> , з чудово пов'язаною краваткою або метеликом <g/> , в окулярах з тонким склом без рамок <g/> , він увивався коло кожного нового гостя <g/> , для кожного знаходячи слово привітання й радости з приводу прибуття <g/> .
doc#81 Кожний мав якусь улюблену тему <g/> , на яку досі мовчав <g/> , і кожний знаходив однодумців <g/> , бо всі сходилися в бажанні великої <g/> , — ну <g/> , скажім стримано й обережно — української культури <g/> .
doc#81 Кожний мав якусь улюблену тему <g/> , на яку досі мовчав <g/> , і кожний знаходив однодумців <g/> , бо всі сходилися в бажанні великої <g/> , — ну <g/> , скажім стримано й обережно — української культури <g/> .
doc#81 Бої йшли на схід від Харкова ( <g/> німці були повернули його <g/> ) <g/> , кожний хотів чуда <g/> : щоб більшовики ніколи не прийшли знов на Україну <g/> , щоб німці зникли з неї <g/> , щоб країна стала незалежною <g/> .
doc#81 І могутня музика на всім до глибини серця відомі слова резонувала не тільки в повітрі <g/> , вона резонувала в кожному серці <g/> : « <g/> Борітеся — поборете <g/> !
doc#81 Львів під загрозою <g/> , і розмови йдуть про евакуацію <g/> , кожний має вирішити для себе — кидати місто чи лишатися <g/> .
doc#81 По селах лемківські родини приймали кожна приділену їй родину <g/> .
doc#82 Нема на Україні інтелігента або й півінтеліґента <g/> , який не знав би Айтматова або Распутіна <g/> , Вознесенського чи не читав би кожного їхнього нового твору одночасно з читачами з Росії <g/> .