Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Я б <g/> , може <g/> , забув його так само <g/> , як інших своїх колеµ <g/> .
doc#81 За кілька тижнів вона просто з мосту запитала <g/> , чи я б хотів з нею одружитися <g/> , я відповів <g/> , що не плекаю такої мрії <g/> , і товаришка Ефрос мене відцуралася <g/> .
doc#81 Отже <g/> , вів далі Тимець <g/> , студенти дивуються <g/> , чому я не вступаю до партії <g/> , питання про це стояло на партійних зборах <g/> , і партійні збори поставилися б прихильно <g/> , коли б я подав заяву про прийняття до партії <g/> .
doc#81 Утрата це була менша <g/> , ніж могло б здаватися <g/> , бо відстань між провінційним і столичним російським театром виразно поменшала <g/> , бо <g/> , влягаючи урядово-партійній політиці <g/> , московські театри дедалі більше нівелювалися <g/> , втрачали свою ориµінальність і знижували свій мистецький рівень <g/> , наближаючися тим до рівня провінції російського театру <g/> . </p>
doc#81 <p> і я б йому терпляче пояснив і він би уклінно дякував <g/> ) <g/> .
doc#81 Якби це сталося <g/> , не тільки пропала б уся моя праця <g/> , а я міг бути проголошений підголоском ворога народу <g/> , а отже <g/> , й сам ворог народу <g/> , з усіма наслідками <g/> , що з цього випливали <g/> .
doc#81 Не сумніваюся однак <g/> , що коли б я викладав довше і не виправився б <g/> , у черговий період політичних загострень я б став об'єктом грізних нападів <g/> , а може <g/> , й більше <g/> .
doc#81 Не маю також сумніву <g/> , що коли б стаття була видрукувана <g/> , вона б принесла згодом нагінку на автора <g/> .
doc#81 <p> На Чорноглазівській перед тим <g/> , як мене виселено <g/> , був у мене конфлікт і з німцями <g/> , моя перша <g/> , сказати б <g/> , бойова акція і капітуляція <g/> .
doc#81 Публіка була там двох <g/> , сказати б <g/> , сортів <g/> , і козли були суворо відокремлені від овець <g/> .
doc#81 Не мало б сенсу передруковувати сьогодні те <g/> , що я друкував у « <g/> Новій Україні <g/> » <g/> , бо це речі поверхові <g/> , компілятивні й без великого інтелектуального навантаження <g/> , але з погляду морально-політичного їх можна було б передрукувати тепер не червоніючи <g/> . </p>
doc#81 Яке довір'я могли б вони мати до одного з тих аборигенів <g/> , занедбаного <g/> , брудного <g/> , голодного <g/> , може — вошивого <g/> , може — одного з партизанів <g/> ?
doc#81 Для місцевої людини це не творило б багато клопоту <g/> , але це був приїжджий <g/> , йому не було де подітися в чужому місті <g/> , йому треба було повертатися додому без зволікання <g/> .
doc#81 Театри Харкова 1942 року не належать до історії мистецтва <g/> , це радше сторінка з історії реµенерацій промислового духу після <g/> , здавалося б <g/> , періодів його повного знищення <g/> .
doc#81 А як було б <g/> , коли б цінували й за наміром створити <g/> ? </p>
doc#81 А як було б <g/> , коли б цінували й за наміром створити <g/> ? </p>
doc#81 <p> І німці могли б усе те роїння мушви знищити за одну ніч масових арештів <g/> .
doc#81 Здавалося б <g/> , що совєтський правник мусів знати <g/> , щу чекало на тих <g/> , хто співпрацював з німцями <g/> , але він лишився в місті під час їх евакуації <g/> .
doc#81 Проблеми інкорпорування українських складників до чужих культур набирали особливої гостроти <g/> , коли сама особа <g/> , відповідальна <g/> , сказати б <g/> , за такі переноси <g/> , була українського роду <g/> .
doc#81 Якби не це <g/> , вони <g/> , напевне <g/> , не потерпіли б такої <g/> , хоч і впорядкованої й спокійної назовні <g/> , демонстрації <g/> .