Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#24 Інтелігенція <g/> , вигартувавши <g/> , оформивши новий свій світогляд <g/> , здатна вже прийняти <g/> , пригостити і сприйняти нову чи оновлену в єднанні з промисловою клясою <g/> , з робітництвом Україну — таке могло б бути символічне значення цієї сцени <g/> , якщо вважати <g/> , що жінка з цвинтаря — це справді образ України <g/> . </p>
doc#17 Але одне безперечно <g/> : вставлення цієї сцени цілком розірвало б художню єдність твору <g/> , ту боротьбу двох тем <g/> , яка проймає його з початку до кінця – і <g/> , ні сіло ні впало <g/> , внесло б третю тему <g/> .
doc#28 3 цієї таємничости і неокреслености випливає широке вживання неозначених займенників <g/> : « <g/> хтось не зводив жовтого зору <g/> » ( <g/> « <g/> Він тікав <g/> » <g/> ) <g/> , « <g/> якісь потвори кудись зникають <g/> » ( <g/> « <g/> Гризи залізо <g/> » <g/> ) <g/> , « <g/> чиїсь таємні тіні Годинник виклика <g/> » ( <g/> « <g/> Коли затихнуть <g/> » <g/> ) <g/> , сонце хмари « <g/> кудись жене <g/> » ( <g/> « <g/> А я живу <g/> » <g/> ) <g/> , серце бажає « <g/> якоїсь невідомої зорі <g/> » ( <g/> « <g/> Синіє сніг <g/> » <g/> ) і т. д. і т. д. І крайнє завершення цієї таємничости й не- збагненности світу – коли поет будує свої поезії на прямому
doc#6 З його видінням близької катастрофи можна було б сподіватися <g/> , що він удасться до цієї тематики <g/> .
doc#6 Його картини цієї тематики — картини свідка <g/> .
doc#36 Коли заборонили « <g/> Розп'яття <g/> » <g/> , хтось з відомих осіб висловився <g/> : « <g/> Властиво байдуже <g/> , у кого яке ставлення до цієї теми <g/> .
doc#25 <p> До проблеми постання українського і Михальчук уперше підійшов у зв'язку з розглядом праці В. Науменка “ <g/> Обзор фонетических особенностей малорусской речи <g/> ” <g/> , а повернення до цієї теми в пізніших працях було <g/> , власне кажучи <g/> , тільки повторенням там здобутого <g/> .
doc#80 У приватних розмовах з автором цієї статті Домонтович не раз повертався до цієї теми й тези <g/> .
doc#56 Одначе звучання цієї теми має те значення в випадку віршів Смотрича <g/> , що бере читача з політичного до етичного рівня проблем <g/> .
doc#41 Звідси песимістичне забарвлення тих творів нашого письменства <g/> , які підносяться до усвідомлення й постави цієї теми і цієї проблеми <g/> . </p>
doc#73 Перевага цієї теми — річ нормальна й здорова <g/> . </p>
doc#72 У 1928 році він опублікував у органі ЦК ВКП ( <g/> б <g/> ) статтю про “ <g/> теорію боротьби двох культур <g/> ” ( <g/> на Україні його офіційно подавано як творця цієї теорії <g/> ) <g/> , у якій твердив <g/> , що на даному етапі головною небезпекою є не прояви русифікаційних тенденцій на Україні <g/> , а “ <g/> що стукає в двері <g/> , стихія куркульського шовінізму <g/> , сьогодні потребує особливої уваги <g/> ” ( <g/> Лебедь 1928 <g/> , 87 <g/> ) <g/> . </p>
doc#15 <p> Якщо Шахматову належить честь розроблення теорії називних речень і відмежування їх від неповних <g/> , то 0. М. Пєшковському ми завдячуємо популяризацію цієї теорії <g/> , правда з певними змінами і з певним <g/> , як побачимо спрощенням і деталізацією її <g/> .
doc#72 <p> Отже <g/> , в добу Визвольних Змагань розвиток української мови на колишній підросійській Україні виявився вирішальним не тільки для цієї території <g/> , а й для всіх українських земель <g/> .
doc#72 У § 12 Чехо-Словаччина погоджувалася <g/> , щоб « <g/> усі урядовці Русинської території обиралися <g/> , скільки можливо <g/> , з мешканців цієї території <g/> » <g/> .
doc#1 <p> Причинилися до цієї трагедії правлячі класи України <g/> , що пов'язали свої долі з Росією <g/> , ставши <g/> , як назвав їх поет <g/> , « <g/> няньками <g/> , дядьками отечества чужого <g/> » <g/> .
doc#22 Але є в психологічній атмосфері <g/> , в настроях дійових осіб <g/> , у відчутті того <g/> , що « <g/> так далі жити не можна <g/> » <g/> , в підсвідомій мові кримського пейзажу <g/> , — є там <g/> , коли хочете <g/> , передчуття навіть цієї трагедії татарського народу <g/> . </p>
doc#9 Характеристична деталь <g/> , що свідчить про збереження цієї традиції <g/> , є та <g/> , що в історичних творах кінця XVIII — початку XIX ст <g/> .
doc#54 Нема цієї традиції і в « <g/> На крутих берегах <g/> » Первомайського <g/> .
doc#63 Тут можна вказати тільки на деякі прояви цієї традиції — і то не знати <g/> , чи завжди найважливіші <g/> . </p>