Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#34 значення для розкриття глибинної правди <g/> , і тому неправдоподібності в тих деталях вражають нас
doc#92 . Але історія оперує занадто багатьма фактами і тому ніколи не може осягти ні повноти <g/> , ні точности <g/> .
doc#65 , перехід від нормального ще тридцять років тому одвертий до відвертий порушує історично
doc#99 Людські стосунки вивернені сподом догори <g/> , як у тому оповіданні Мопассана ( <g/> « <g/> Le port <g/> » — « <g/> У порту <g/> » <g/> ) <g/> ,
doc#40 до одноеле- ментних речень <g/> , відповідають тому особливому характерові мислення <g/> , коли людина
doc#65 трактовано <g/> , посилює підозру <g/> . Майже сто років тому Павло Житецький писав про цей заник у своїм “
doc#12 . У прикметниках на -ний <g/> , -ній можливі вагання <g/> , тому подаємо перелік головніших з них <g/> . </p><p> Закінчення
doc#25 М.Сумцова <g/> ) вважали за штучну <g/> , ненародну <g/> , а тому позбавлену всякої мистецької вартости <g/> . В
doc#40 . <g/> ) <g/> ; « <g/> Він їхав перший <g/> » ( <g/> Мирн <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> У неї три роки тому помер « <g/> її <g/> » та залишив купу злиднів і три малих
doc#40 , — в іншому предметі <g/> , як його ознаку <g/> ; саме тому природний нахил абстрактної мови до
doc#40 присудок стосується до обох членів підмета <g/> , тому природно вживати його в множині <g/> , як це є і в
doc#57 в пляні ( <g/> церква становить ніби півколо <g/> ) <g/> ; тому підвищення даху в напрямі до надвівтарного
doc#26 не помиляюся <g/> , навіть і саме слово Шевченко в тому розділі зникло <g/> . Проте він <g/> , цей короткий розділ
doc#75 — не було сантиментальним <g/> . Принаймні в тому розумінні <g/> , що воно не боялося мук і болів життя <g/> ,
doc#92 . Як до того дійшло <g/> , які особисті моменти грали в тому ролю <g/> , я не знав і не знаю <g/> , але сам факт був
doc#72 науки <g/> . </p><p> Янаті заперечив М. Грушевський у тому самому тижневику “ <g/> Промінь <g/> ” <g/> . Погляд
doc#33 , – не в тому сенсі <g/> , що не писав віршів <g/> , а в тому сенсі <g/> , що його проза була справді прозою <g/> . Але
doc#75 » <g/> . </p><p> Хвильовий і його коло були оптимістами в тому сенсі <g/> , що вони безумно любили слово <g/> , життя й
doc#60 щоб уживати одне з них <g/> , натомість приймається у тому сенсі <g/> , щоб надати різних відтінків значення
doc#40 її на сумежних складах <g/> , особливо на тому складі <g/> , що йде після наголошеного <g/> .