This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | <p> Узуальний порядок слів <g/> , як уже сказано <g/> , становить собою ідеальну схему розташування слів у реченні <g/> , але практично його дотримуються до кінця нечасто <g/> . |
doc#40 | Порядок слів у реченні <g/> , який висуває наперед такі слова <g/> , зватимемо імпульсивним <g/> , напр <g/> . |
doc#78 | <p> Переважна більшість цих слів уже була використана в літературній традиції до Шевченка <g/> . |
doc#40 | <p> Деякі з цих слів уже так принатурились до української мови <g/> , що здаються зовсім своїми ( <g/> комора <g/> , скиба <g/> , війт <g/> ) <g/> , і тільки наукова аналіза незаперечно виявляє <g/> , що ці слова колись були етранжизми <g/> . |
doc#40 | Наприклад <g/> , и <g/> , рко не становлять слів української мови <g/> . |
doc#40 | За винятком слів хіть <g/> , міць <g/> , — це все двоскладові іменники <g/> . |
doc#40 | Іноді до вставних слів цієї групи своїм значенням наближається звертання <g/> . |
doc#40 | Впадає в очі <g/> , що багато слів цієї групи тому в ній затрималися <g/> , що від них не вживається або рідко вживається множина <g/> , напр <g/> . |
doc#72 | Політично залежні ( <g/> колоніальні <g/> ) народи звичайно засвоюють основну масу чужих слів через посередництво панівної нації <g/> . |
doc#65 | <p> У лексиці теж нерідкі випадки усування слів через те <g/> , що їхній статус низький у російській мові <g/> . |
doc#40 | <p> Часто трапляються прикметники другого ступеня і без керованих слів чи порівняльної конструкції <g/> , але і тоді керування завжди можливе <g/> . |
doc#12 | <p> Знак питання пишемо після питальних речень або слів чи сполучень <g/> , що виступають у ролі питального речення <g/> , напр <g/> . |
doc#40 | Ці чергування не захопили новіших для української мови слів чужого походження <g/> , де тим часом зберігається всупереч законам української мови старанна вимова основи слова <g/> , без звукових змін <g/> , напр <g/> . |
doc#71 | Обстоювання галицизмів <g/> , хоч і без застосування цього терміна <g/> , можна добачити й у статті О. Кундзіча [ <g/> 19 <g/> ] <g/> , наприклад у потрактуванні слів шляпа та капелюх [ <g/> детальніше див <g/> . |
doc#15 | Зберігаються всі основні ознаки питального речення - інтонація <g/> , наявність або можливість питальної частки <g/> , модифікації порядку слів і <g/> , що особливо важливо <g/> , зберігається спрямовання речення на відповідь <g/> , тобто і основна функціональна властивість питального речення <g/> . |
doc#87 | ) Знецінення слів і банкрутство слів викликає знецінення і банкрутство змістів <g/> . |
doc#4 | Так я зробив <g/> , писавши про Олену Телігу ( <g/> « <g/> Без металевих слів і без зідхань даремних <g/> » <g/> ) <g/> , про Василя Стуса ( <g/> « <g/> Трунок і трутизна <g/> » <g/> ) <g/> , так зробив Юрій Лавріненко <g/> , писавши про Оксану Лятуринську ( <g/> « <g/> Князівна <g/> , що обходить шатра <g/> » <g/> ) і десятки інших <g/> . |
doc#9 | І тут знову І. Верхратський виступає в обороні слів і виразів <g/> , прийнятих в літературній мові Великої України <g/> . |
doc#9 | « <g/> Спільна мова така " <g/> малоросійська <g/> " <g/> , що чогось аж серце похвачує <g/> »2 <g/> , — і від цього загального враження здивованого захоплення <g/> , імпонування зрозумілий і легкий перехід до вихоплення <g/> , аналізи і переймання окремих слів і виразів <g/> . |
doc#40 | Ще більше слів і виразів до літературної мови <g/> , особливо газетної <g/> , продерлося з канцелярійної мови ( <g/> т. зв <g/> . |