Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 — від німецьких бомб постраждали тільки кілька кварталів при мостах <g/> , боїв на вулицях не було <g/> ,
doc#81 літургічних книжок українською мовою <g/> , у мене кілька разів просили <g/> , щоб я зробив доповідь-огляд
doc#81 німецької командантури <g/> . Він їх розглядав <g/> , і за кілька днів я повинен був знов піти до нього <g/> , забрати
doc#81 його бурµомістром <g/> . У цій ролі він тримався кілька місяців <g/> , але ці місяці не вийшли поза межі «
doc#81 евакуації з Харкова <g/> , 6 лютого 1943-го <g/> . Тут лише кілька вступних уваг <g/> , дарма що й про них я здебільша
doc#81 молодшої Линтварьової ця боротьба точилася кілька десятків років і <g/> , нарешті <g/> , закінчилася
doc#81 , відійшов від життя <g/> , постригшися в ченці <g/> , і за кілька років і зовсім покинув цей грішний світ <g/> .
doc#81 з іншими академіками й професорами <g/> , але <g/> , за кілька місяців <g/> , його мобілізували на ролю
doc#81 відходила <g/> . Все таки довелося зустріти там кілька людей <g/> , що їх перед тим я не знав <g/> . </p><p> Там уперше я
doc#81 дещо торгівля на базарах <g/> , і навіть відкрилося кілька крамничок і ресторанів <g/> , куди звичайно таким <g/> ,
doc#81 шинелях <g/> . Тут на вулицях мені спіткалися кілька чоловіків у партійній золотофазанній (
doc#81 бюро <g/> , нема й бути не може <g/> . Довкола сніги <g/> , кілька будиночків <g/> , але наче вимерлих <g/> . Єдина людина —
doc#81 ) <g/> . Молодик оповів <g/> , що він з Рівного <g/> , у Львові на кілька днів <g/> , мав освіту з періоду радянської окупації
doc#81 і зробив таку-сяку академічну кар'єру <g/> , видав кілька книжок <g/> , головне з діялектології <g/> . Цікаво було б
doc#81 оточенні <g/> . Це був єдиний мій відвідувач <g/> , що на кілька хвилин відірвав мене від щоденної праці <g/> . Саму
doc#81 в пізніші приватні розмови слухачів на кілька тижнів і здавалася такою ж важливою <g/> , як
doc#81 ці речі з досвіду власного вигнання й полону <g/> , і кілька ніби між іншим кинених слів показали це зовсім
doc#81 віршилищах <g/> , про які далі <g/> , я створив кілька стилізацій його ( <g/> до яких <g/> , звичайно <g/> ,
doc#81 , журналістична — вітана й прошена <g/> , кілька відданих друзів — від Сімовича до Оксани
doc#81 юнаків вели на смерть <g/> . </p><p> Серед них було й кілька <g/> , кого я добре знав <g/> . Про Ольхівського вже була