Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#36 Яке б не було співвідношення двох струменів крови <g/> , не влягає сумніву <g/> , що в культурному сенсі український елемент явно переважав <g/> .
doc#79 <p> Темою Кулішевої творчости було ставання людини <g/> .
doc#72 Приміром <g/> , Чикаленко ( <g/> 343 <g/> ) пише <g/> : “ <g/> Хоч тоді [ <g/> 1903 <g/> ] <g/> , на мою думку <g/> , не можна було ставитися так гостро до того <g/> , що в українських родинах уживалася російська мова <g/> , бо тоді ж за українську мову позбавляли людей посад не тільки державних та земських <g/> , а й часом приватних <g/> ” <g/> .
doc#69 ( <g/> Питання структурних принципів мови і мовної політики щодо них також було табу в мертві роки животіння під тінню совиних крил <g/> ) <g/> . </p>
doc#65 Історично беручи <g/> , маємо тут справу з тим <g/> , що в праслов'янській мові було так званими основами на і ( <g/> з включенням деяких основ па приголосний <g/> ) <g/> .
doc#81 <p> Та це не було так просто й легко <g/> .
doc#81 Та було таке відчуття жаху <g/> , як я не мав перед тим за все життя і рідко мав пізніше <g/> . </p>
doc#75 Якщо ми хочемо познайомити з Хвильовим світ — а я думаю <g/> , що світ виграв би від такого знайомства <g/> , — нам краще починати не з цих ні для кого не цікавих речей <g/> , а з того <g/> , що мало на світі в літературі було таких Словолюбів і Життєлюбів <g/> , як Хвильовий <g/> .
doc#40 : « <g/> Ha ціле місто у міщан не було такої чистої <g/> , просторої світлиці з кімнатою <g/> , великих нових образів на всі стіни <g/> , картин на папері <g/> , міцних дубових столів <g/> , добрящих лавок <g/> » ( <g/> Неч <g/> .
doc#24 Якби треба було таку назву дати <g/> , — ми б вагалися між такими назвами <g/> , як філософська містерія <g/> , неомістерія <g/> , — навіть побутово-філософська містерія <g/> , — але жадний з цих незграбних термінів не охоплює сутности твору <g/> . </p>
doc#21 Звичайно <g/> , все це було танцем мошки у сонячному промені <g/> .
doc#81 <p> Нарешті <g/> , він признався <g/> , що проблемою було те <g/> , що його давно не міняні онучі наскрізь просмерділи <g/> , і він не хотів <g/> , щоб ми це відчули <g/> .
doc#81 <p> Моє влаштування в комісії <g/> , як і оселення в приватному мешканні <g/> , було теж якоюсь мірою ділом рук Сімовича <g/> .
doc#72 Так званих робітфаків було тоді ж 48 українських <g/> , 7 російських і 18 двомовних ( <g/> Сірополко 77 <g/> ) <g/> ; інститутів — 14 українських <g/> , 2 російських і 23 двомовні ( <g/> Сірополко 92 <g/> ) <g/> .
doc#31 Адресатів було досхочу <g/> , -енками аж роїлося <g/> , але проти них не можна було виступати <g/> , та й не було трибуни <g/> , де можна було б памфлети друкувати <g/> .
doc#81 Центральне опалення « <g/> Саламандри <g/> » тепер <g/> , коли не було ні води <g/> , ні палива <g/> , було тільки виставкою мертвих радіяторів <g/> , як у ванні й на кухні були мертві крани <g/> , з яких не текла вода <g/> , в убиральнях стояли мертві водоспуски <g/> , на стелях висіли мертві електричні лямпки <g/> .
doc#81 Але і вони не знали про « <g/> Шевченка <g/> » <g/> , їхнє завдання було тільки заманути мене в Україну <g/> , там уже до мене з'явився б якийсь старий чи новий « <g/> Галицький <g/> » <g/> .
doc#92 Особисто я нікого з них не знав <g/> , за винятком хіба Ерта Кайперса <g/> , та й і з ним знайомство було тільки короткочасне ( <g/> він викладав якийсь час у Колюмбійському університеті <g/> , але в відділі мовознавства <g/> , а не славістики <g/> ) і давно перервалося <g/> .
doc#81 <p> Не думаю <g/> , щоб було це дуже поважно <g/> , бо і хлопець я був хирлявий <g/> , і садистичних нахилів не виявляв <g/> , але це був вилім з домашньої й шкільної дисципліни <g/> , і з цього я користався <g/> .
doc#74 Ще менше ймовірно було це за політики « <g/> подвійного дна <g/> » <g/> , яка <g/> , з одного боку <g/> , вимагала та заохочувала вживати української мови <g/> , а з другого - ставила під загрозу кожного <g/> , хто щиро захоплювався цим <g/> , та підривала розвиток української культури <g/> .