This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#82 | ми творимо « <g/> позитивні образи молодого героя <g/> » <g/> . | Ми | боїмося бути просто цікавими <g/> , полонити читача |
doc#82 | в західньому напрямі <g/> , — добра вам путь <g/> , ішовши <g/> . | Ми | порозуміємося <g/> . </p><p> Липень 1991 Ох <g/> , Нью-Йорк </p> |
doc#84 | Що ви можете протиставити їй <g/> ? </p><p> Він відповідає <g/> : </p><p> — | Ми | думаємо над цим <g/> . Є резерви Азії <g/> . Є молоді народи |
doc#84 | . Українці можуть бути першими серед них <g/> . | Ми | думаємо над цим <g/> . </p><p> Друже мій <g/> ! Є в фізиці закон |
doc#84 | мимоволі й несвідомо на свою протилежність <g/> . | Ми | бачили це на прикладі « <g/> вісниківства <g/> » <g/> : зі |
doc#84 | це поза часом <g/> , так би мовити <g/> , і простором <g/> : « <g/> | Ми | раса <g/> , що її призначенням є визволити і |
doc#84 | нам <g/> , може <g/> , несподіваний для нас самих шлях <g/> . | Ми | приймаємо і добро безумне <g/> , добро Дон Кіхота <g/> . |
doc#84 | пожежі <g/> . І після того ми покинули острів <g/> . </p><p> | Ми | попрощалися з островом <g/> , потім з озером <g/> , і тепер |
doc#84 | культури й духовости мусить бути зруйнована <g/> . | Ми | не на острові <g/> , ми на материку <g/> . </p><p> Але |
doc#84 | папері <g/> . Але текст складала напевно не дитина <g/> . | Ми | зберігаємо февдальний звичай цілування ручок |
doc#84 | , уподобаннями <g/> , ідеями чи безідейністю <g/> . </p><p> | Ми | говоримо про азіятський ренесанс <g/> , а при |
doc#84 | з « <g/> монголами й семітами <g/> » <g/> . Не краще з росіянами <g/> . | Ми | в стані війни з Росією <g/> . Це незаперечний факт <g/> , і |
doc#84 | і західні кордони <g/> , борониться з заходу і сходу <g/> . | Ми | боронилися від Азії <g/> , але і від Европи <g/> . І так |
doc#84 | на етапі нашого відгороджування від світу <g/> . | Ми | переросли й її <g/> . </p><p> Шанс України — не в |
doc#84 | ми засвоїли елементи масовости виховання <g/> . | Ми | не засвоїли усвідомлення свого місця в світі <g/> . |
doc#84 | не засвоїли усвідомлення свого місця в світі <g/> . | Ми | стверджуємо <g/> : Україна <g/> . Ми забуваємо додати <g/> : і |
doc#84 | . Побут людини перестає бути провінційним <g/> . | Ми | намагаємося провезти провінційність з собою — |
doc#84 | вечір за вечором — ніби <g/> , ніби нічого не сталося <g/> . | Ми | титулуємо один одного мертвими титулами <g/> . Це |
doc#84 | зір і принесло до руїн Мюнхену <g/> , — може <g/> , це добре <g/> . | Ми | не хотіли <g/> , щоб упав наш хутір <g/> . Але раз він уже |
doc#85 | у труні <g/> , як поруч лежать ґібелліни й ґвельфи <g/> . | Ми | наближаємося до епохи <g/> , коли все можна |