Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#76 <p> Нью-Йорк <g/> , травень <g/> , 1993 Цитована література </p><p> Глущенко В. А. Період східнослов'янської мовної єдності в працях О. О. Шахматова <g/> .
doc#76 : нема слова в академічному « <g/> Словаре церковнославянского и русского языка <g/> » <g/> , 3 <g/> , мені тепер приступного в другому виданні <g/> , 1867 <g/> ; в академічному « <g/> Опыте областного великорусского словаря <g/> » 1852— 1858 <g/> ; в первісних редакціях словника В. Даля ( <g/> 1863—1866 <g/> ) і його пізнішій редакції Я. Бодуена де Куртене ( <g/> 1903—1909 <g/> ) <g/> ; в словнику Д. Ушакова <g/> , 1938 <g/> ; в « <g/> Словаре русских народных говоров <g/> » <g/> , 22 <g/> , 1987. Якщо вдатися до історичних словників <g/> , слова нема в « <g/> Материалах <g/> » <g/> , 2 І. Срезневського <g/> , 1902 <g/> , ані в « <g/> Словаре русского языка XI — XVII вв <g/> .
doc#78 Київський період приносить близьке знайомство з вороніжцем Костомаровим і надто з такими виразними чернігівцями <g/> , як П. Куліш і В. Білозерський з сестрою <g/> .
doc#78 на Полтавщині <g/> , Філологічний збірник пам'яті К. Михальчука <g/> , Київ 1915 <g/> ; В. Брахнов <g/> .
doc#80 — С. 104 <g/> ) <g/> , — з особливим обуренням В. Коряк ( <g/> Літературна газета <g/> .
doc#80 <p> В. Домонтович у своїй « <g/> Болотяній Лукрозі <g/> » <g/> , спогадах про Київ на межі другого й третього десятиріч нашого сторіччя <g/> , може найталановитіших українських мемуарах <g/> , будь-коли написаних <g/> , полемізує з концепцією « <g/> п'ятірного Грона <g/> » <g/> .
doc#80 С. Крижанів- ського ( <g/> 1970 <g/> ) <g/> , двічі мимохідь названий В. Домонтович у переліку безвартісних письменників <g/> , що <g/> , мовляв <g/> , вдавалися до « <g/> вульґарно-міщанського вирішення складних морально -естетичних проблем <g/> » ( <g/> с. 335 <g/> ) <g/> . </p>
doc#80 <p> Характеристично <g/> , що В. Державин <g/> , який поблажливо- прихильно поставився до « <g/> Аліни й Костомарова <g/> » ( <g/> « <g/> певна літературна вартість <g/> » <g/> !
doc#80 Але скільки людей проведе нитку від виразу « <g/> місячні люди <g/> » в 7 розділі « <g/> Доктора Серафікуса <g/> » до книжки В. Розанова « <g/> Люди лунного света <g/> » <g/> ? </p>
doc#80 На це Петров відповідав <g/> : Домонтович — не Віктор <g/> , він тільки В. Цим він підкреслював і неіснування Домонтовича як особи і недоречність ототожнення його з Петровим <g/> . </p>
doc#81 З цих літніх попасів пригадую µастролі А. Харламова <g/> , майстра психопатологічного амплюа <g/> , блискучої майстрині шампансько-шумовинних порожніх фарсів Ґрановської <g/> , Полевицької <g/> , що недавно повернулася з еміµрації й тяжко й шляхетно страждала в інсценізації « <g/> Дворянського гнізда <g/> » Турµенєва й подібному репертуарі <g/> , майстрів легкого діялогу французької комедії Радіна й Шатрову <g/> , спеціялістки з роль µаменів і лукавих підлітків Алексєєвої-Месхієвої <g/> , підтоптаних уже і вичерпаних пияцтвом П. Орленєва і П. Самойлова <g/> , майстра ефектної мелодрами В. Барановської ( <g/> Іронією долі вона найбільше знана з образу матері в фільмі Пудовкіна за романом Ґорького « <g/> Мати <g/> » <g/> , але її спеціяльністю були власне зовсім не робітниці й революціонерки <g/> , а блискучі й ефектні героїні мелодрами на зразок « <g/> Фльорії Тоски <g/> » В. Сарду <g/> , « <g/> Обнаженной <g/> » А. Батайля <g/> , « <g/> Жінки <g/> , що вбила <g/> » темного С. Гарріка і зрештою « <g/> Чорної пантери <g/> » Винниченкової <g/> ) <g/> .
doc#81 , Полевицької <g/> , що недавно повернулася з еміµрації й тяжко й шляхетно страждала в інсценізації « <g/> Дворянського гнізда <g/> » Турµенєва й подібному репертуарі <g/> , майстрів легкого діялогу французької комедії Радіна й Шатрову <g/> , спеціялістки з роль µаменів і лукавих підлітків Алексєєвої-Месхієвої <g/> , підтоптаних уже і вичерпаних пияцтвом П. Орленєва і П. Самойлова <g/> , майстра ефектної мелодрами В. Барановської ( <g/> Іронією долі вона найбільше знана з образу матері в фільмі Пудовкіна за романом Ґорького « <g/> Мати <g/> » <g/> , але її спеціяльністю були власне зовсім не робітниці й революціонерки <g/> , а блискучі й ефектні героїні мелодрами на зразок « <g/> Фльорії Тоски <g/> » В. Сарду <g/> , « <g/> Обнаженной <g/> » А. Батайля <g/> , « <g/> Жінки <g/> , що вбила <g/> » темного С. Гарріка і зрештою « <g/> Чорної пантери <g/> » Винниченкової <g/> ) <g/> .
doc#81 <p> Ґастролі поодиноких акторів з випадково і наспіх сколоченими трупами мало або некваліфікованих акторів і фактично без режисера й художника явно йшли на спад — у загальній течії обмеження приватної ініціятиви <g/> , — але в мої хемвугільні роки ще наїздили по свою данину швидких заробітків і оплесків своїх « <g/> психопаток <g/> » <g/> , як називано гарячих оплескувачів і покупців фотографій улюбленого актора <g/> , незаступний Блюменталь-Тамарін <g/> , але також і водевілістка Д. Зеркалова <g/> , спеціялізована на ролях « <g/> комічних підлітків <g/> » <g/> , Л. Самборська <g/> , В. Юренєва і зірка раннього російського кіна на Україні В. Максимов <g/> .
doc#81 <p> Ґастролі поодиноких акторів з випадково і наспіх сколоченими трупами мало або некваліфікованих акторів і фактично без режисера й художника явно йшли на спад — у загальній течії обмеження приватної ініціятиви <g/> , — але в мої хемвугільні роки ще наїздили по свою данину швидких заробітків і оплесків своїх « <g/> психопаток <g/> » <g/> , як називано гарячих оплескувачів і покупців фотографій улюбленого актора <g/> , незаступний Блюменталь-Тамарін <g/> , але також і водевілістка Д. Зеркалова <g/> , спеціялізована на ролях « <g/> комічних підлітків <g/> » <g/> , Л. Самборська <g/> , В. Юренєва і зірка раннього російського кіна на Україні В. Максимов <g/> .
doc#81 Чисто розвагова « <g/> Шпана <g/> » В. Ярошенка й поверхово революційна « <g/> Жакерія <g/> » П. Меріме <g/> , перша в поставі Я. Бортника <g/> , друга — Б. Тягна <g/> , мабуть <g/> , були б у репертуарі так чи так <g/> .
doc#81 Інкіжинова <g/> , киргиза <g/> , який став широко відомим як актор з фільму В. Пудовкіна « <g/> Нащадок Чінµіс-Хана <g/> » <g/> .
doc#81 Західну викладав В. Бушуєв <g/> , українську Наталя Мірза-Авак'янц і російську Вєрєтєнніков <g/> .
doc#81 У театрі було кілька молодих режисерів — Б. Тягно <g/> , Я. Бортник <g/> , Л. Дубовик <g/> , Б. Балабан <g/> , К. Діхтяренко <g/> , В. Скляренко та ін <g/> .
doc#81 З « <g/> режисерських <g/> » фільмів російських запали в пам'ять « <g/> Потомок Чинµиз-Хана <g/> » В. Пудовкіна з Інкіжиновим <g/> , тим самим <g/> , що допомагав Курбасові вийти з кризи <g/> , спричиненої провалом « <g/> Золотого черева <g/> » <g/> , хоч цей фільм ледве чи дорівнював старішому того ж режисера — « <g/> Мати <g/> » за Максимом Ґорьким <g/> .
doc#81 В. Немировича-Данченка <g/> , що тоді µастролював у Харкові з виставами « <g/> Корневілльських дзвонів <g/> » і « <g/> Карменсіти й солдата <g/> » <g/> , обидві вистави — спроби оновити заяложених « <g/> улюбленців публіки <g/> » — оперету Планкета і оперу Бізе <g/> .