Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 творів різних епох <g/> . </p><p> Обидва ці замовлення я виконав <g/> , але вони не пішли до друку до початку
doc#81 місцями <g/> . Пізніше в різних радянських виданнях я несподівано знаходив свій текст — цитати з
doc#81 і послідовників <g/> , таких <g/> , як Попов або Бєлоусов <g/> . Я зібрав матеріял ще перед тим <g/> , працюючи <g/> , як
doc#81 рух фронту <g/> , певніше — брак такої інформації <g/> . Я сподівався <g/> , що будуть зведення генерального
doc#81 і навіть перед тим <g/> , як щось з'явиться <g/> . Але я тільки деколи стояв у черзі <g/> , звичайно це робила
doc#81 з безжалісністю молодости <g/> , хоч молодим я вже не був <g/> , було мені майже 33 роки <g/> . Але я взагалі
doc#81 . Але це ще не був кінець <g/> . Приставши на те <g/> , щоб я не лишався під німецькою окупацією <g/> , Галицький
doc#81 німецькі солдати <g/> , — і вона мене переконує <g/> , хоч я не дав жадного до того приводу <g/> ) <g/> . По війні Журбі
doc#81 мені <g/> , я дивувався їм <g/> . Справа в тому <g/> , що <g/> , як я собі уявляв <g/> , вони будуть бажати лишитися в
doc#81 було сказати <g/> , до кого йдеш і в якій справі <g/> , а що я міг сказати <g/> ? І не було там жадної вивіски <g/> ,
doc#81 режим <g/> , а про жидо-большевицький <g/> . Цього я не хотів <g/> , і так відпала ця тематика <g/> . В
doc#81 зрештою <g/> , навіть спосіб боротьби з німцями <g/> , бож я діставав гроші <g/> , правда <g/> , безвартісні й
doc#81 . Про книжки не могло бути й мови — на цей час я мав уже дуже порядну книгозбірню <g/> . Я взяв тільки
doc#81 година <g/> . Та було таке відчуття жаху <g/> , як я не мав перед тим за все життя і рідко мав пізніше <g/> . </p>
doc#81 до Львова <g/> , де була рідна душа <g/> , на яку я покладався й був певний підтримки й допомоги <g/> , —
doc#81 пам'ятники забитим « <g/> невідомим салдатам <g/> » <g/> . Я маю свого невідомого салдата <g/> , і <g/> , якби я був
doc#81 визрівала в мені ще в радянський час <g/> , але тоді я був її самотнім носієм <g/> , і тільки поодинокі
doc#81 відправи нової релігії <g/> . Звичайно <g/> , розумом ми — я тут уже кажу не тільки « <g/> я <g/> » <g/> , бо нас таких було
doc#81 він аніяк не робив <g/> . </p><p> Коли я сказав Сімовичеві <g/> , що я замислив невелику монографію про вплив
doc#81 мого перебування в місті <g/> , рік перед тим <g/> . Я не вичерпав теми про українські культурні