This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | письменників <g/> » <g/> . Так постав задум | двох | збірників « <g/> Мова робітника <g/> » і « <g/> За якість |
doc#81 | , якщо не думання <g/> , то почуття <g/> , — згадую тільки | двох | <g/> . Один звався Кухар ( <g/> Яків <g/> ? <g/> ) <g/> , другий Дмитро |
doc#81 | місяці кожного літа <g/> , липень і серпень <g/> , — не | два | тижні <g/> , як звичайно мали робітники й службовці <g/> . |
doc#81 | з цієї подорожі мені впам'ятку <g/> , навіть три <g/> . | Два | зв'язані з харчами <g/> . Екскурсія на великі |
doc#81 | театрів <g/> . Причин на це головних було <g/> , либонь <g/> , | дві | <g/> . Поперше <g/> , Сталін переносив економічний |
doc#81 | ще зраджував симбіозу з засадами кіна <g/> . | Два | роки пізніше <g/> , в червні 1935 року <g/> , Меєрхольд |
doc#81 | до Харкова в червні 1938 року <g/> . </p><p> Тільки про | дві | вистави в українських театрах Харкова можу |
doc#81 | моє життя тридцятих років укладається в | два | досить виразно розмежовані п'ятиріччя <g/> . Перше |
doc#81 | мною <g/> . Я тоді цікавився Потебнею <g/> , звідси | дві | теми про його погляди <g/> . Читання книжок з історії |
doc#81 | . Одна <g/> , Черепахових <g/> , та <g/> , що стала моєю <g/> , а | дві | інші належали родині Сербинів <g/> , обоє члени |
doc#81 | масове переселення поляків і українців поза | два | боки нового кордону <g/> , здійснене брутально |
doc#81 | про те <g/> , що <g/> , мабуть <g/> , йому лишалося менше <g/> , ніж | два | роки життя <g/> , і що чатувала на нього страшна |
doc#81 | вогники веселого дотепу й жарту <g/> . Він пройшов | дві | школи <g/> . Першою <g/> , формальною був університет |
doc#81 | , і <g/> , коли б книжка затрималася ще на рік або | два | <g/> , вона була б напевне похована навіки <g/> . </p><p> Новина |
doc#81 | броні <g/> » було першим <g/> , але ще не найгіршим ударом <g/> . | Два | інші спіткали мене в середині вересня <g/> . Почати з |
doc#81 | , співчував пацієнтам Зіни Мойсеївни <g/> ; а другі | дві | кімнати лишилися після виїзду родини |
doc#81 | , чиє прізвище я забув <g/> , теж євреї <g/> . До цих | двох | кімнат ми й вселилися <g/> . До речі <g/> , це були саме ті |
doc#81 | було дуже далеко <g/> , і за тиждень пересічно було | два | — три прохачі <g/> . Була це <g/> , отже <g/> , синекура <g/> , зрештою |
doc#81 | кидати їх <g/> . Тоді було їй коло 33 років <g/> , вона мала | двох | синів від двох чоловіків <g/> . Старший Лесь від |
doc#81 | , хто знав тоді <g/> , що їм судилося жити менше <g/> , ніж | два | роки <g/> . З деким я геть пізніше зустрівся в Америці |