Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#68 ) </p><p> Лірика може обирати найрізноманітніші теми <g/> , від любовних до політичних <g/> , від пейзажних до філософських <g/> , її спектр безмежний <g/> , але які б і скільки б тем вона не брала <g/> , кінець-кінцем вона має лише одну тему — особистість самого поета <g/> .
doc#59 Над руїнами вчорашніх ідеологій <g/> , над руїною вчорашньої людини <g/> , — а мусімо визнати <g/> , що це руїна <g/> , в які б сучасні партійні шати вона не рядилась і якими б вивісками себе не обвішувала <g/> , — відбувається ще прихований процес законення <g/> , розвитку й формування нової нашої людини <g/> .
doc#14 Бо в світі Бажана було тільки число <g/> , і був тільки роздвоєний Гамлет <g/> , а в Лесича є Б о г <g/> .
doc#40 <p> До губних належать проривні звуки п <g/> , б <g/> , м і протисні ф <g/> , в. Звуки п ( <g/> глухий <g/> ) і б ( <g/> дзвінкий <g/> ) творяться тим <g/> , що видихове повітря прориває стулені губи <g/> ; так само <g/> , тільки з носовим резонансом <g/> , твориться звук м. Звук ф <g/> , загалом чужий українській звуковій системі ( <g/> див <g/> .
doc#76 Наприклад <g/> , діялекти ( <g/> мовні одиниці <g/> ) А і Б можуть злитися в одну мову В <g/> , зберігаючи в ній деякі свої риси на правах діялектів цієї мови абож зазнавши цілковитої уніфікації <g/> .
doc#40 Приросток по- <g/> , крім значень <g/> , обговорених у § 53 а і б <g/> , може ще означати послаблення дії <g/> , частковість її <g/> , напр <g/> .
doc#81 І дяка за те <g/> , бо інакше б не дійшли <g/> , і одчай від цього <g/> , бо значить — уже були <g/> , уже міняли <g/> .
doc#12 ІУ Б 1 <g/> , 3 <g/> , 5 <g/> , 7 <g/> , 9. </p><p> Г <g/> ) в закінченнях –еві <g/> , -ем іменників мішаної й м'якої групи чоловічого й середнього роду в давальному <g/> , орудному <g/> , і місцевому відмінку одини <g/> , напр <g/> .
doc#12 ІУ Б 10. </p><p> В. о — а. </p><p> Ненаголошене о в поправній українській вимові ніколи не наближається до а <g/> , за винятком слів <g/> : багатий ( <g/> і вивідні <g/> ) <g/> , багатир <g/> , ганчар <g/> , гаразд <g/> , гарячий <g/> , гарячка <g/> , кажан <g/> , калатати <g/> , калач <g/> , качан <g/> , онастир <g/> , паламар <g/> , хазяїн <g/> , халява <g/> , чабан <g/> , шаравари <g/> , шкаралупа <g/> , шкаралуща <g/> .
doc#12 ІУ Б 1. Про пом'якшення в наростках -ськ- <g/> , -иськ- і похідних див <g/> .
doc#81 Якби Харків дочекався німецької цивільної влади <g/> , її б заборонили <g/> , і не знати <g/> , яка доля чекала б організаторів і вчасників <g/> .
doc#79 Якби « <g/> Патетична соната <g/> » була тільки про це <g/> , її б не ставив Таїров і інші російські театри <g/> , найменше в українському питанні зацікавлені <g/> .
doc#12 <p> г <g/> ) Частка би ( <g/> після попереднього голосного — б <g/> ) пишеться окремо <g/> , за винятком сполучників аби <g/> , щоб <g/> , якби <g/> , ніби <g/> , напр <g/> .
doc#40 Ці пари такі <g/> : </p><p> п — б ш — ж </p><p> т — д ч — дж </p><p> с — з к — г </p><p> ц — дз </p><p> Таке парне групування таке властиве системі української мови <g/> , що відповідні пари творяться навіть з приголосних з не зовсім однаковою вимовою <g/> , а саме х — г і часом навіть ф — в. Не мають одначе жадних глухих відповідників звуки м <g/> , н <g/> , р <g/> , л <g/> , а також й. </p><p> В основу класифікації приголосних кладуть звичайно два моменти <g/> : який мовний орган своїм рухом створює перепону або звуження видиховому повітрю ( <g/> язик різними своїми частинами <g/> , губи <g/> ) і в якому
doc#40 <p> б <g/> ) В однині наголос на закінченні <g/> , в множині на основі <g/> .