Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 А коли ми вже при тих обставинах життя в загарбаних новоосвоюваних землях пустилися до латини <g/> , то нам широко й беззастережно можна застосувати іншу латинську максиму як формулу епохи того раннього або хижацького колоніялізму <g/> : у тому двонаціональному Приараллі homo homini lupus est <g/> . </p>
doc#97 1 </p><p> Гадаю <g/> , що ця — кричуща <g/> , так <g/> , — суперечність з'ясовується бодай до певної міри <g/> , коли згадаємо дати життя Большакова <g/> .
doc#97 Я вірю Большакову <g/> : коли він трактує казахів як друзів і коли він схвалює їх колонізацію <g/> , що не може <g/> , кінець кінцем <g/> , не вести до їх розчинення в общеруському казані <g/> , вірю <g/> , що він діє і говорить щиро <g/> .
doc#97 Я вірю Большакову <g/> : коли він трактує казахів як друзів і коли він схвалює їх колонізацію <g/> , що не може <g/> , кінець кінцем <g/> , не вести до їх розчинення в общеруському казані <g/> , вірю <g/> , що він діє і говорить щиро <g/> .
doc#97 І <g/> , може <g/> , так само <g/> , коли він викидає за борт історії Шевченків « <g/> Кавказ <g/> » і коли не помічає конфлікту <g/> , може вирішального в ті роки його життя <g/> , між Шевченковою зненавистю до імперії і — в її салдатській шинелі і на її муштровому пляці і в розвідній діяльності — служінням їй <g/> .
doc#97 І <g/> , може <g/> , так само <g/> , коли він викидає за борт історії Шевченків « <g/> Кавказ <g/> » і коли не помічає конфлікту <g/> , може вирішального в ті роки його життя <g/> , між Шевченковою зненавистю до імперії і — в її салдатській шинелі і на її муштровому пляці і в розвідній діяльності — служінням їй <g/> .
doc#97 Таке визволення не неможливе <g/> , але воно не легке <g/> , надто особі <g/> , що жила в ті роки <g/> , коли він жив <g/> , і біографія якої була визначена добою <g/> .
doc#98 Не на тлі доби <g/> , сучасників <g/> , київської мочемордої братії ( <g/> коли така біля нього була <g/> , в чому рішуче сумніваюся <g/> ) <g/> , самотнього кабінету <g/> .
doc#98 Згадка виринула свіжо <g/> , коли нещодавно я вперше потиснув Новиченкові руку і побачив його широке чоло <g/> .
doc#98 не з видження <g/> , а з голосу — Догадькового <g/> . </p><p> Мені було три роки <g/> , коли почався дириґований російською чорносотеніциною відьомський шабаш навколо киянина Менделя Бейліса ( <g/> процес — осінь 1913
doc#98 Нація нашої доби тоді нація <g/> , коли вона хоче бути разом <g/> , а не тоді <g/> , коли її силують животіти в єдиній « <g/> гармонійній <g/> » отарі <g/> , а отару розпалюють однаковими гаслами <g/> , чим стандартніше <g/> , тим голосніше <g/> , тим упертіше <g/> , тим монотонніше <g/> , тим беззмістовніше <g/> , поскубуймо травичку давно вже випорожненої « <g/> національної традиції <g/> » <g/> , — певніше — що так за звичкою зветься <g/> . </p>
doc#98 Нація нашої доби тоді нація <g/> , коли вона хоче бути разом <g/> , а не тоді <g/> , коли її силують животіти в єдиній « <g/> гармонійній <g/> » отарі <g/> , а отару розпалюють однаковими гаслами <g/> , чим стандартніше <g/> , тим голосніше <g/> , тим упертіше <g/> , тим монотонніше <g/> , тим беззмістовніше <g/> , поскубуймо травичку давно вже випорожненої « <g/> національної традиції <g/> » <g/> , — певніше — що так за звичкою зветься <g/> . </p>
doc#98 Хоч коли б бути послідовним в нашому левелерстві <g/> , треба б накласти анатему на краватки й всяке інше « <g/> панське <g/> » причандалля включно з ватерклозетами й водогоном <g/> .
doc#98 . Де хвороба загрозливіша — сказати важко <g/> . </p><p> З геніяльною видющістю в двадцяті роки <g/> , коли тільки починалася « <g/> нова доба <g/> » <g/> , Микола Хвильовий побачив морок часу і сучасників <g/> .
doc#99 їхати <g/> » <g/> , а й « <g/> загальмувати авто <g/> » <g/> . </p><p> Зазирнім у давніші часи <g/> , коли ще не народився Генрі Форд із своїм майбутнім ахтанабілем сучасности <g/> , коли тюпали кіньми чи
doc#99 давніші часи <g/> , коли ще не народився Генрі Форд із своїм майбутнім ахтанабілем сучасности <g/> , коли тюпали кіньми чи волами і дороговказів не треба було збивати <g/> , бо їх ще і
doc#99 Це час <g/> , коли ніби <g/> , за Миколою Кулішем <g/> , « <g/> Народнім Малахієм <g/> » <g/> , розпадаються форми <g/> , а не знати <g/> , чи з того постануть реформи <g/> .
doc#99 Але <g/> , коли ніхто не стріляє і не вбиває <g/> , кровоточать душі і споруди <g/> .
doc#99 одна-дві <g/> , на перший погляд <g/> , погожі поезії <g/> , найбільше « <g/> Тост <g/> » <g/> , але коли заглибитися — це ж хвала мистецтву в протиставленні життю <g/> . І її головна функція —
doc#99 Не ухиляймося від правди <g/> , безкровних революцій таки не буває <g/> , про це тут уже сказано <g/> , і варт повторити <g/> : коли не ллється кров на барикадах <g/> , кривавляться людські душі <g/> . </p>