Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#26 <p> Полемічна загостреність поезії « <g/> До Основ'яненка <g/> » особливо виразна стає <g/> , коли придивимося до того твору Квітчиного <g/> , поява якого була безпосереднім приводом до Шевченкового вірша <g/> .
doc#72 Інша справа <g/> , якою була ця мова в устах неофітів <g/> .
doc#71 Ми геть нічого не знаємо про те <g/> , якою була мова <g/> , відома під назвою “ <g/> руський язик <g/> ” <g/> , що офіційно вживалася в законодавчих актах Литви ( <g/> поляки <g/> , зрештою <g/> , ще досі саме так позначають непольське слов'янське наріччя на кресах <g/> ) <g/> .
doc#97 Таке визволення не неможливе <g/> , але воно не легке <g/> , надто особі <g/> , що жила в ті роки <g/> , коли він жив <g/> , і біографія якої була визначена добою <g/> .
doc#40 Правда <g/> , літературна мова засвоїла <g/> , особливо від 80-х років минулого сторіччя починаючи ( <g/> у зв'язку з перенесенням центру українського видавничо-пресового життя до Львова після заборони українських видань у Центральній і Східній Україні царським указом 1876 р. <g/> ) <g/> , чимало галицьких слів <g/> , — але це був не безпосередній вплив місцевих територіальних говірок <g/> , а вплив тієї відміни літературної мови <g/> , носієм якої була інтелігенція Галичини <g/> . </p>
doc#72 А саме вони свого часу зродили політику коренізації <g/> , частиною якої була українізація <g/> .
doc#74 А саме вони свого часу зродили політику коренізації <g/> , частиною якої була українізація <g/> .
doc#9 Отже <g/> , з десятьох полків <g/> , на які була поділена Гетьманщина <g/> , п'ять можна вважати за суцільно північноукраїнські з говіркового погляду ( <g/> Стародуб <g/> , Глухів <g/> , Чернігів <g/> , Ніжен <g/> , Прилука <g/> ) <g/> , чотири за переважно північноукраїнські ( <g/> Дубні <g/> , Переяславlxviii <g/> , Гадяч <g/> , Миргород <g/> ) <g/> , і тільки один говорив лише мовою південно- східного типу ( <g/> Полтавський <g/> ) <g/> . </p>
doc#78 Отже <g/> , з десятьох полків <g/> , на які була поділена Гетьманщина <g/> , п'ять можна вважати за суцільно північно-українські з говіркового погляду ( <g/> Стародуб <g/> , Глухів <g/> , Чернігів <g/> , Ніжен <g/> , Прилука <g/> ) <g/> , чотири — за переважно північно-українські ( <g/> Лубні <g/> , Переяслав 1 <g/> ) <g/> , Гадяч <g/> , Миргород <g/> ) <g/> , і тільки один говорив лише мовою південно-східнього типу ( <g/> Полтавський <g/> ) <g/> . </p>
doc#45 Мотиви обережности й розважливості <g/> , про які була мова в попередніх розділах <g/> , зокрема в розділі 5 <g/> , могли грати в цій ситуації хібащо другорядну ролю <g/> .
doc#81 Дві великі зайняла родина Дрекслерів <g/> , нам лишилися дві кімнати й кухня <g/> , при якій була ще мала кімнатка « <g/> для прислуги <g/> » <g/> .
doc#84 На острові до ясена була прибита дошка <g/> , на ній висів правильник табору <g/> .
doc#81 « <g/> Труадек <g/> » належав до нечастих у репертуарі цього театру західних п'єс нового часу <g/> , і ця стилізація европейського через єврейське була незвична <g/> .
doc#53 <p> 4. Часто афереза о- <g/> : 'спожу ( <g/> 7 <g/> , 53 <g/> ) <g/> ; 'дішла ( <g/> 7 <g/> , 78 <g/> ) і була 'д кораблів недалеко ( <g/> 8 <g/> , 5 <g/> ) тощо <g/> . </p>
doc#81 Дисертація була про мову Шевченка ( <g/> звичайно ж <g/> , Т. Г. <g/> ) <g/> , і була вона дуже провінційна <g/> , дуже слабкенька й дуже відповідна до офіційних вимог <g/> .
doc#81 Він міг би тільки додати <g/> , що ухилявся я і від затягнення до німецького війська <g/> , і тут мені справді доводилося ухилятися активно <g/> , і була хвилина <g/> , коли здавалося <g/> , що я програв <g/> .
doc#81 Приймали їх якісь десятирядні особи <g/> , які самі не викладали <g/> , і була це більше формальність <g/> .
doc#62 Був у цьому виклик <g/> , і була екстаза <g/> , надрив <g/> , своєрідна аскеза <g/> , силування себе до любови й вірности і <g/> , кінець кінцем <g/> , - справді любов і вірність <g/> . </p>
doc#81 І було це виховання <g/> , і була це освіта <g/> , визволена від будь-яких елементів офіційної передреволюційної політичної ідеології і ще не підпорядковані новій радянській <g/> , за винятком хіба пошани до всього російського й непомічання ( <g/> не ворожнечі <g/> , ні <g/> , просто непомічання <g/> ) всього українського <g/> .
doc#81 А шантаж полягав у тому <g/> , що поки Тичина був неторканий <g/> , ніхто не міг мені закинути невідповідності мого матеріалу для дисертації <g/> , бо збірка про провідну ролю партії мусіла містити в собі безмежну мудрість <g/> , а значить <g/> , і була відповідним матеріялом для дисертаційного дослідження <g/> . </p>