Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#102 Першу він подарував' бо не знав <g/> .
doc#102 А він так трошки зам'явся і каже <g/> : « <g/> Це не моя книжка <g/> , я — не автор <g/> » <g/> .
doc#102 А він так трошки зам'явся і каже <g/> : « <g/> Це не моя книжка <g/> , я — не автор <g/> » <g/> .
doc#102 Цю книгу я не читав <g/> , правду кажучи <g/> .
doc#102 Коли він спершу мене рекомендував <g/> , приймав і т. д„ то він не знав' тієї статті <g/> .
doc#102 Після тієї моєї статті про « <g/> Таврію <g/> » він <g/> , очевидно <g/> , вирішив <g/> , що я не заслуговую ні на які відзначення <g/> .
doc#102 На першому курсі Газетного технікуму <g/> , це десь в 30-ті роки було <g/> , не пригадую <g/> , якого точно року <g/> .
doc#102 Писав він майже без помилок чи без помилок <g/> , а в ті роки це було рідкісне явище <g/> , бо народ був не дуже грамотний <g/> .
doc#102 І в такій сільській вишиваній сорочці <g/> : не така <g/> , що продається <g/> , а така <g/> , що мама пошила <g/> , — була вона з рожевої матерії <g/> .
doc#102 так воно й пішло від цього аж до « <g/> Собору <g/> » <g/> . </p><p> Він талановитий <g/> , не піддаю ніякому сумніву <g/> . Але що він почав писати так як треба <g/> , так як
doc#103 » </p><p> « <g/> Природа знущається над людиною різними способами — довго жити не варто <g/> .
doc#103 і в світовому інтелектуальному контексті <g/> , його Ім'я є знаковим для української культури <g/> . </p><p> Він не любив давати інтерв'ю — усі його розмови « <g/> для преси <g/> » можна перелічити по пальцях
doc#103 Але зі мною не так уже й легко <g/> , бо треба <g/> , щоб і фільм мені підходив <g/> , і щоб « <g/> добра душа <g/> » на той час була вільною від своїх справ <g/> …
doc#103 мій найближчий друг і помічник — оцей костур <g/> … </p><p> — Років дев'ять-десять тому <g/> , якщо не помиляюся <g/> , Ви вперше в часи незалежности України приїздили до Києва й також погодилися дати
doc#103 мені інтерв'ю. Але перед початком розмови поставили умову <g/> : « <g/> На запитання <g/> , на які не захочу відповідати <g/> , я відповідати не буду <g/> » <g/> . Чи залишилися « <g/> закритими <g/> » для
doc#103 поставили умову <g/> : « <g/> На запитання <g/> , на які не захочу відповідати <g/> , я відповідати не буду <g/> » <g/> . Чи залишилися « <g/> закритими <g/> » для публічного обговорення якісь теми <g/> , сторінки
doc#103 Я не маю перед ким ховатися чи чогось соромитися <g/> .
doc#103 Я ніколи нікого не зрадив <g/> .
doc#103 Хоча б тому <g/> , що людина не може об'єктивно й повністю <g/> , підкреслюю — повністю передати <g/> , що з нею впродовж життя відбувалося <g/> .
doc#103 Я їх довго не хотів друкувати <g/> .