Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#102 мені дарувати книжку <g/> ? Першу він подарував' бо не знав <g/> . Я йому тоді кажу <g/> : « <g/> Ну <g/> , Ви ж напишіть мені
doc#102 мені щось <g/> » <g/> . А він так трошки зам'явся і каже <g/> : « <g/> Це не моя книжка <g/> , я — не автор <g/> » <g/> . Я кажу <g/> : « <g/> Ну <g/> , нічого <g/> ,
doc#102 так трошки зам'явся і каже <g/> : « <g/> Це не моя книжка <g/> , я — не автор <g/> » <g/> . Я кажу <g/> : « <g/> Ну <g/> , нічого <g/> , але ж Ви мені її
doc#102 Україні <g/> . 13.9.1992. Олесь Гончар <g/> » <g/> . Цю книгу я не читав <g/> , правду кажучи <g/> . Звичайно <g/> , його
doc#102 спершу мене рекомендував <g/> , приймав і т. д„ то він не знав' тієї статті <g/> . А потім хтось йому <g/> , очевидно
doc#102 про « <g/> Таврію <g/> » він <g/> , очевидно <g/> , вирішив <g/> , що я не заслуговую ні на які відзначення <g/> . Значить <g/> ,
doc#102 Газетного технікуму <g/> , це десь в 30-ті роки було <g/> , не пригадую <g/> , якого точно року <g/> . Там було три групи і
doc#102 , а в ті роки це було рідкісне явище <g/> , бо народ був не дуже грамотний <g/> . Одним словом <g/> , він опинився в
doc#102 з села <g/> . І в такій сільській вишиваній сорочці <g/> : не така <g/> , що продається <g/> , а така <g/> , що мама пошила <g/> , —
doc#102 від цього аж до « <g/> Собору <g/> » <g/> . </p><p> Він талановитий <g/> , не піддаю ніякому сумніву <g/> . Але що він почав писати
doc#103 над людиною різними способами — довго жити не варто <g/> . А понад 90 років — просто непристійно <g/> … » <g/> .
doc#103 Ім'я є знаковим для української культури <g/> . </p><p> Він не любив давати інтерв'ю — усі його розмови « <g/> для
doc#103 навіть провести до кінотеатру <g/> . Але зі мною не так уже й легко <g/> , бо треба <g/> , щоб і фільм мені
doc#103 оцей костур <g/> … </p><p> — Років дев'ять-десять тому <g/> , якщо не помиляюся <g/> , Ви вперше в часи незалежности
doc#103 розмови поставили умову <g/> : « <g/> На запитання <g/> , на які не захочу відповідати <g/> , я відповідати не буду <g/> » <g/> . Чи
doc#103 , на які не захочу відповідати <g/> , я відповідати не буду <g/> » <g/> . Чи залишилися « <g/> закритими <g/> » для
doc#103 , нюанси Вашого життя й до сьогодні <g/> ? </p><p> — Ні <g/> . Я не маю перед ким ховатися чи чогось соромитися <g/> . Я
doc#103 ховатися чи чогось соромитися <g/> . Я ніколи нікого не зрадив <g/> . Це абсолютно щиро й однозначно <g/> . Моє
doc#103 назвати сповідальними <g/> . Хоча б тому <g/> , що людина не може об'єктивно й повністю <g/> , підкреслюю —
doc#103 й Европі <g/> , написані років сорок тому <g/> . Я їх довго не хотів друкувати <g/> . Тому що багато людей <g/> , про яких