Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#101 все <g/> , чого я навчився і що знав досі <g/> , було далеко не достатнім <g/> , провінційним <g/> . У містечку Лунд (
doc#101 долярів <g/> . Так що чи буде перевидання цих книжок — не знаю <g/> , а щодо автографу — то я цілком до Ваших
doc#101 ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : Для західнього читача ця література не має виходу <g/> . Не треба забувати <g/> , що книжки
doc#101 виходять в такій кількості назв <g/> , що ніхто не може стежити за всіма літературами <g/> . На
doc#101 . На духовний ринок українська література не потрапляє <g/> . Успіхи в цьому напрямі залежать від
doc#101 обставини <g/> , по-перше <g/> , я філолог <g/> , і я не тільки розмовляю <g/> , а й контролюю своє мовлення <g/> ,
doc#101 яблуко впало з яблуні <g/> , народилася дитина <g/> , але не можна сказати <g/> , коли народилася мова <g/> . Історія
doc#101 проте поняття окремішности мови народжується не в сумі мовних фактів <g/> , а в мовній свідомості <g/> . А
doc#101 правда <g/> . </p><p> — Хто Ваш улюблений письменник <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : Я не належу до тих <g/> , хто зберігає подружню вірність <g/> .
doc#101 для історії Ю. Шевельов відповів <g/> : « <g/> Я не вірю в історію <g/> , вона завжди бреше <g/> » <g/> . </p><p> Коли було
doc#101 коло учасників <g/> , надто ж тоді <g/> , коли йдеться не лише про побутові теми <g/> , коли наші пекучі
doc#101 — у Заліщиках <g/> , але потрапити до Чернівців тоді не довелось <g/> . І мені приємно <g/> , що це вдалося зробити
doc#101 що збереглася від XV століття <g/> … </p><p> А. Т. <g/> : Знаю <g/> , що Ви не прихильник терміна « <g/> діаспора <g/> » <g/> . Чому <g/> ? І як
doc#101 місце в українській еміграції <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : Так <g/> , я не прихильник слова « <g/> діяспора <g/> » <g/> , тому що волію
doc#101 є — а от вона розтанула <g/> . Так що з цього погляду я не розсіявся нікуди — я не хотів миритися з
doc#101 . Так що з цього погляду я не розсіявся нікуди — я не хотів миритися з радянським режимом <g/> . Воювати з
doc#101 з радянським режимом <g/> . Воювати з ним зсередини я не почував себе в силах <g/> , тому вирішив <g/> , що моє місце
doc#101 про ті хиби <g/> , про ті недомагання <g/> , про які не заведено говорити <g/> . Це було таке моє
doc#101 своїх спроможностей <g/> . Як це мені вдавалося — то не мені судити <g/> . Я думаю <g/> , що не дуже вдавалося <g/> . Як
doc#101 це мені вдавалося — то не мені судити <g/> . Я думаю <g/> , що не дуже вдавалося <g/> . Як відомо <g/> , давно говорилося