Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#7 Ішлося <g/> , одне слово <g/> , не про руйнування мовних зв'язків <g/> , а про їх систематичні переключення <g/> , про розбиття інерції <g/> , про виведення їх із звичного <g/> . </p>
doc#59 Він дає людей у єдності часом ніби протилежних вчинків <g/> , у єдності їх із зовнішнім світом і між собою <g/> .
doc#81 Чи Голубовський забрав їх із собою до Хемніцу й вони загинули там разом з ним <g/> ?
doc#71 « <g/> Густинський літопис <g/> » опубліковано ще 1843 р. <g/> , а « <g/> Літопис Самовидця <g/> » та « <g/> Історію Русів <g/> » Бодянський видав 1846 р. Три Шевченкові уривки <g/> , знані під недоречною назвою « <g/> Плач Ярославни <g/> » ( <g/> 1860 <g/> ) <g/> , свідчать <g/> , з якою наполегливістю поет працював над упровадженням архаїзмів у поетичну мову <g/> , а також над поєднанням їх із фольклорними елементами <g/> .
doc#71 Після 1842 р. Шевченко усуває їх із цього поетичного жанру й надалі використовує лише в сатиричних віршах <g/> . </p>
doc#45 ) Потебня критикує думку Бенфея-Веселовського ( <g/> не називаючи їх імен <g/> ) <g/> , начебто літературні твори в основному будуються на запозичених мандрівних мотивах ( <g/> 1б4д <g/> ) <g/> .
doc#9 Коли сучасники поета вважали всі його мовні новації за витвір його власного « <g/> ковальства <g/> » <g/> , то пізніші історики літератури ( <g/> мовознавці <g/> , на жаль <g/> , цього питання не вивчали <g/> ) намагалися трактувати їх інакше <g/> .
doc#81 Він умів цінити добрі вірші <g/> , умів розрізняти золото від підробок <g/> , але не цурався й прози життя <g/> , запашного вина й добірних дівчат <g/> , — але тільки тих <g/> , що в тілі <g/> , він страх не любив худорлявих і не називав їх інакше як « <g/> драна кішка <g/> » <g/> , — мабуть <g/> , ходячий хвиський вислів з його сільського дитинства <g/> .
doc#40 <p> Повтори з композиційним значенням ( <g/> їх іноді називають також рефренуванням <g/> ) надають текстові певної паралельности в синтаксичній будові <g/> , що і собі спричиняється до постання певного ритму <g/> .
doc#40 Через близькість значення <g/> , їх іноді плутають <g/> , особливо на Заході України <g/> .
doc#81 Хоч їх інтелектуальний рівень був не однаковий <g/> , я ніколи не помічав між ними сварок або тертя <g/> .
doc#36 ( <g/> В опублікованих матеріялах і натяку немає <g/> , що Ґе знав про їх існування <g/> , а тим паче діяльність <g/> .
doc#84 їх існування ще не отруїла функційність <g/> .
doc#10 <p> Перед Ганцовим були виявлені північно-українські дифтонги і було зроблено багато часткових спостережень щодо їх справжньої природи — головне К. Михальчуком і Я- Роз- вадовським <g/> , але тільки Ганцов <g/> , поєднавши їхні міркування з власними спостереженнями <g/> , дав <g/> , з одного боку <g/> , докладну характеристику цих так званих дифтонгів <g/> , а з другого <g/> , — показав їх ролю в системі сучасних північно-українських говірок і в їх історичному розвитку <g/> .
doc#25 Написана к. 1889 р. <g/> , вперше видрукована 1929 р. в “ <g/> Українському діалектологічному збірнику <g/> ” <g/> , 2. Це принагідний і конспективний — і не закінчений — огляд головних фонетичних рис української мови в їх історичному формуванні <g/> . </p>
doc#9 <p> V. ГАЛИЦЬКІ МОВНІ ЕЛЕМЕНТИ <g/> , ІНКОРПОРОВАНІ В СИСТЕМУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ </p><p> Із зробленого в попередніх розділах огляду мовних впливів Галичини на Велику Україну в їх історичній послідовності видно <g/> , що питома вага галицьких мовних елементів у сучасній українській літературній мові мусить бути немала <g/> , що ця літературна мова <g/> , власне <g/> , сміливо може бути названа мішаною щодо своєї діялектної основи <g/> , і <g/> , отже <g/> , традиційне підручникове твердження про її київсько-полтавську основу вимагає якщо не цілковитої ревізії <g/> , то принаймні додатку <g/> : з великим галицьким нашаруванням <g/> .
doc#52 буде кілька слів про Дніпрові Пороги та їх історію <g/> .
doc#40 Точних ознак чужомовних слів саме тому і не можна дати <g/> , що вся їх історія в мові-позичальниці полягає в тому <g/> , щоб ці ознаки затерти <g/> .
doc#81 П'єси А. Луначарського — їх ішло три <g/> : « <g/> Королевский брадобрей <g/> » <g/> , « <g/> Слесарь и канцлер <g/> » і « <g/> Медвежья свадьба <g/> » — були більше в традиціях передреволюційного символістично-експресіоністичного театру <g/> , і соціяльні моменти в них були тільки побічні або їх і зовсім не було <g/> ) <g/> .
doc#81 Покутувала вона свої просвітянські гріхи слідами Гната Мартиновича чи одразу подаровано їх їй по війні <g/> ? </p>