Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Як прибиральниця « <g/> Хемвугілля <g/> » вона знала багатьох із службовців цього <g/> , як він звався <g/> , « <g/> південного хемічного тресту <g/> » <g/> .
doc#81 Не знаю <g/> , що було на місці « <g/> Саламандри <g/> » перед тим <g/> , як її збудували <g/> , — мене привезено до Харкова <g/> , коли вона вже стояла <g/> , — але <g/> , напевне <g/> , це були малі будиночки типу Гоппового-кравцевого <g/> .
doc#81 Не знаю походження Юлі Парфьонової ( <g/> вона добре говорила по-українськи і то літературною мовою <g/> ) <g/> , але з її спокійною манерою й інтеліµентським пенсне вона справляла враження дівчини зі спадкової російської інтеліµентської родини <g/> .
doc#81 Висока <g/> , монументальна <g/> , дещо чоловікоподібна <g/> , коротко обстрижена <g/> , одверта й простолінійна <g/> , вона почасти читала лекції <g/> , а почасти давала студентам теми для доповідей <g/> .
doc#81 Це не врятувало її від арешту <g/> , і вона зникла в чистках тридцятих років <g/> , як ще раніше зник Бушуєв ( <g/> його зараховано <g/> , коли не помиляюся <g/> , до троцькістів <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Але важили нюанси <g/> , і <g/> , як тільки Віра Павлівна відчувала себе скривдженою <g/> , вона вдавалася до плачу <g/> , а це виводило й Булаховського з рівноваги <g/> , і він виявляв своє ставлення ще виразніше <g/> , і так воно йшло крешчендо <g/> , поки вона не вибігала з кімнати <g/> , що звалася кабінетом мовознавства <g/> , зі сльозами на очах <g/> . </p>
doc#81 Поза тим вона була безмежно смиренна <g/> , уся — покірність і слухняність супроти керівника катедри й метра — Леоніда Арсенійовича <g/> .
doc#81 Поза тим вона була інтеліµентна дама російської культури <g/> , мала смак до літературних творів і добре знала літературу предмету <g/> . </p>
doc#81 Чомусь діставала їх Сара Жмудіна <g/> , і двічі вона мені відступила свій квиток <g/> .
doc#81 В усіх цих фільмах дратувала статичність <g/> , відмова від сюжетної лінії ( <g/> він покохав її <g/> , вона забила його <g/> …
doc#81 Я нікуди не буду виходити з його приміщення <g/> , годуватиме мене жінка Кагановича Дора Семенівна Леві ( <g/> яку теж упряжено до воза оновлюваного українського мовознавства <g/> ; вона була одним з упорядників ортографічного словника <g/> , що побачив світ 1936 року і нараховував 270 сторінок — проти 450 у Голоскевича <g/> ) <g/> , досить безоблична постать <g/> .
doc#81 Але я добре пам'ятаю свою відповідь <g/> , вона мені коштувала чимало нервів <g/> .
doc#81 Тепер Соня Бержанер була в кімнаті сама <g/> , і я думав <g/> , що вона чекала на мою консультаційну годину <g/> .
doc#81 Але без довгих слів <g/> , задихана <g/> , вона кинулася на мене <g/> .
doc#81 Він був з молодою жінкою <g/> , чи то нареченою <g/> , чи то дружиною <g/> , і вдень ми здебільшого трималися купи <g/> , але на ніч вона відходила до окремого бараку <g/> .
doc#81 Якщо триматися старогрецького погляду про чотири стихії — складники світу <g/> , — вона не могла бути ні водою <g/> , ні землею <g/> , ні повітрям <g/> , а тільки вогнем <g/> .
doc#81 Він казав — що ми зовсім різні <g/> , що я не партійний і ніколи ним не буду ( <g/> Соня викладала щось з дисциплін нової релігії <g/> , чи то діялектичний матеріялізм <g/> , чи історію партії <g/> ) <g/> ; що вона старша від мене і розлучена по першому шлюбі <g/> ; що в нас зовсім різні характери й темпераменти <g/> , — добре серед настояности солодкого кримського повітря мати раптовий вихор-бурю <g/> , але не можна жити все життя з грозовицею й полум'ям <g/> ; що годі було б уявити співжиття Соні з моєю матір'ю <g/> ; і взагалі для чого це мені <g/> ?
doc#81 Курбас опирався драматургії Микитенка — Корнійчука <g/> , яка в суті речі вагалася між псевдореалізмом і газетчиною ( <g/> хоч « <g/> Кадри <g/> » Микитенкові таки були поставлені Лесем Дубовиком у травні 1931 року <g/> ) <g/> , театр волів голу газетчину <g/> , принаймні вона не вимагала повернення до традиційного театру і <g/> , теоретично міркуючи <g/> , могла б іти по лінії плеканого « <g/> Березолем <g/> » жанру злободенних ревій на зразок « <g/> Алло на хвилі <g/> …
doc#81 З наказу Сталіна « <g/> Правда <g/> » вмістила погромну статтю проти опери <g/> , і вона була заборонена на довгі роки <g/> .
doc#81 Але він не запропонував <g/> , щоб вона далі стояла і так дістала подвійну норму харчів <g/> .